Куди, Україно? Невже вперед?
"Нові ліберали" міркують про реінкарнацію ЗУНР у складі Соборної України
Олег ХАВИЧ
Так уже сталося, що більшість політичних партій в Україні якщо й відомі громадянам, то лише через прізвища своїх лідерів. Партія “Вперед, Україно!” “засвітилася” перед львів’янами в особі Віктора Мусіяки, коли той балотувався на довиборах до Верховної Ради у червні цього року. Партія “Молода Україна”, незважаючи на всі зусилля А. Голубченка, все одно асоціюється з іменем Олеся Донія, який теж зачастив до Львова. Щоправда, п. Мусіяка після катастрофічної поразки на виборах по 115-му львівському округу пішов у відставку з посади голови партії, тож “Вперед, Україно!” залишилася без лідера. “Молода Україна” Олеся Донія, у свою чергу, має проблеми з Мін’юстом.
Кілька місяців про обидві структури нічого не було чути, аж раптом з’ясувалося, що вони живі, причому настільки, що вирішили об’єднатися. Перша звістка прилетіла на минулому тижні, коли Національна рада “Вперед Україно!” оголосила про чітку ліберальну орієнтацію партії та розрив блоку з соціалістами і обрала заступником голови Володимира Сівковича, досі – одного з впливових членів Правління ПРП. А на цьому тижні, коли поширення чуток про наступний об’єднавчий з’їзд з “Молодою Україною” вже не можна було зупинити, прес-служба партії “Вперед, Україно!” розповсюдила коротке, сухе повідомлення, яке мало що пояснювало. Проте в нашому розпорядженні опинилися деякі тези нової програми нової політичної сили. Найбільш цікавим моментом цієї програми є проект нового адміністративно-територіального устрою України, значно радикальніший, ніж усі попередні пропозиції разом узяті, але який нагадує аналогічну реформу в сусідній Польщі.
Головна ідея – укрупнення областей і районів та створення на їх місці земель та повітів. При цьому межі нових утворень зовсім не обов’язково повинні співпадати з межами тих областей та районів, на основі яких вони будуватимуться. Наприклад, Волинська земля, згідно з проектом, включатиме не лише нинішні Волинську та Рівненську області, але й більшу частину Житомирської та північні райони Тернопільської області. До складу Західно-Українського краю з центром у Львові планується включити три галицькі області (без районів, що відійдуть до Волині), Закарпаття і Чернівецьку область. Тобто фактично пропонується реалізувати давні мрії певних кіл львівських (та й не лише львівських) інтелектуалів, які останнім часом неодноразово обговорювалися на численних семінарах. Причому якщо раніше українські партії таврували подібні ідеї як сепаратизм, то в проекті програми вони подаються як єдино можливий спосіб збереження територіальної цілісності України.
З повітами хочуть повестися ще простіше. Їх планують створювати за кількістю населення – по 150-200 тисяч мешканців у кожному, при цьому практично не зважаючи на теперішній районний поділ. Держадміністрації з органів державної виконавчої влади планується на земельному рівні перетворити на контролюючі структури, а на повітовому рівні взагалі ліквідувати. Відповідно, запроваджується реальне самоврядування на найближчому до людей повітовому рівні. Це самоврядування перебирає повноваження не лише нинішніх рай- та облдержадміністрацій, але й частину повноважень, закріплених нині за Кабінетом Міністрів, Президентом і Верховною Радою. Проведення комплексної адміністративної реформи стане базовою основою для прийняття нового податкового законодавства. Цілком логічно в цю концепцію вписується двопалатний парламент: нижня палата обирається за чисто пропорційною системою всіма громадянами України, верхня – органами самоврядування повітів та земель.
Подібні новації – разом із пропозиціями відмови від небоєздатної зараз армії, радикального скорочення всіх силових структур та ряду ультраліберальних економічних рішень – напевне, знайдуть собі певну кількість прихильників серед українських виборців. Тим більше, що, за нашою інформацією, у Львові до оновленої партії планують приєднатися доволі впливові й неординарні люди. Так що є всі підстави вважати, що одна з опозиційних сил запропонувала програму дій, яка у майбутньому може стати основою формування “третьої сили” в Україні.
Публікуючи матеріал, надісланий відомим діячем студентського руху в Україні початку 90-х, а нині – депутатом Чернівецької міської ради та одним із відвертих західноукраїнських “сепаратистів” Олегом Хавичем, ми також просимо відгукнутися “доволі впливових і неординарних людей” зі Львова: хто саме збирається підтримати нове політичне утворення і його програму? Принаймні нам (доволі, як на нашу думку, поінформованим у політичних “розкладах”) наразі нічого не відомо про подібну ініціативу.
|
|
