Чиста, боса, щаслива
Анна Марія Йопек - найбільша вокальна надія наступних десятиліть
МУЗИКА
Ольга ЯЦЕНКО
“Її музика, безсумнівно, боса, тобто це музика всіляких внутрішніх пізнань, музика вразливих людей. Коли слухаєш Анну Марію Йопек, ніщо не повинно порушувати цієї плинності – це як нове, інше життя, тільки твоє; усе, що зовні, є лише зайвим подразником... У такі хвилини розумієш, що світ обертається тільки навколо тебе”. Це зізнання було надруковане в одному з польських музичних журналів і, напевне, претендувало на рецензію, але з власного досвіду скажу, що писати рецензію на творчість Анни Марії Йопек (чи то йдеться про окремий альбом, чи то про конкретну пісню) дуже важко. Насправді її треба відчути – для того, аби сприйняти, розкрити і прожити.
Ця незбагненно талановита і неймовірно вродлива співачка раптом з’явилася на музичному Олімпі Польщі три роки тому і за цей час встигла стати явищем не лише у польській музиці, а й сміливо претендувати на визнання у всій Європі. Саме Gazeta Wyborcza назвала Анну Марію Йопек найбільшою вокальною надією наступних десятиліть. І це твердження є цілком справедливим. На сьогодні творчий доробок співачки становить 4 компакт-диски: Ale jestem (1997), який став “золотим”, Szeptem (1998), що отримав статус “платинового” у категорії “джаз”, Jasnostyszenie (1999), Bosa (2000).
Визначити стиль, в якому творить Анна Марія Йопек, доволі складно. Хтось стверджує, що це амбітний поп, хтось переконаний, що це особливий джаз, ще комусь це здається сумішшю фолку й класики, але беззастережно можна сказати лише те, що то музика, яка нікого не залишить байдужим.
Сьогодні в ефірі радіо “Львівська хвиля” (100,8 FM) о 22.30 слухайте програму Романа Зайця “Галерея музичних портретів”, присвячену творчості Анни Марії Йопек. Незважаючи на пізній час виходу програми в ефір та її нетиповість, “Галерея” має спонсорську підтримку “Приватбанку”.
|
|
