Ядерна зброя Саддама Хусейна
ІРАК
Євген ГУЛЕВИЧ
Якось у вересні Саддам Хусейн сказав, що його вчені-ядерники є складовою боротьби проти ворогів Іраку. І от уже минулої суботи, за повідомленням The Sunday Times, з вуст одного іракського науковця-перебіжчика прозвучала заява про те, що лідер Іраку наказав своїм вченим поновити і довести до кінця роботи над програмою створення ядерної бомби.
Іракський диктатор, чиї зусилля створити атомну зброю були призупинені інспекторами ООН після війни в Перській затоці в 1991 році, поновив їх два роки тому, як твердить іракський перебіжчик Салман Яссін Звейр, і до цієї заяви Саддам Хусейн успішно це приховував. Науковців, які до 1991 року працювали над ядерною програмою, змусили повернутися до своїх обов’язків у серпні 1998-го, за чотири місяці до того, як Саддам ви–слав оонівських експертів із країни. 39-річний Звейр, який пропрацював 13 років в іракській Комісії з атомної енергетики, каже, що дослідницький центр, де тепер провадяться роботи над секретним проектом, розташований на вулиці Аль-Джадрія, що в Багдаді.
Звейра заарештували і піддавали тортурам (як і його жінку) після того, як він відмовився повертатися до роботи над проектом. Після цього він втік до Йорданії, де вирішив викрити найбільші секрети Іраку. “Саддам дуже пишається своєю командою спеціалістів-ядерників, – заявив інженер-енергетик. – Він ніколи не розлучиться з мрією стати першим арабським лідером, який має ядерну бомбу”.
Інформація занепокоїла американське ЦРУ (яке вже встигло допитати Звейра) а також світову громадськість. Представник Міжнародного агентства з атомної енергетики Ханс Мейер запевнив, що отримана інформація ретельно перевірятиметься спеціалістами. Ця організація, що має резиденцію у Відні, між 1991 і 1997 роками виділила понад 1000 інспекторів, аби запевнити Раду Безпеки ООН, що робиться все можливе задля зупинення іракської програми винайдення ядерної зброї. Щодо реакції світу на заяву Звейра, то, як сказав один поважного віку європейський дипломат: “Це перший конкретний приклад того, що ми боїмося того, що може статися”.
Сам Звейр закінчив Багдадський університет і працював у Комісії з ядерної енергетики з 1985 року як інженер із механіки (з рівнем зарплати 1000 доларів на місяць, що вдвічі більше від заробітку урядовця з 15-річним стажем). Він каже, що науковцям давали чітко зрозуміти, що їх буде страчено, якщо колись хтось або залишить роботу, або розкриє ядерні секрети Іраку. Окрім того, як член іракської наукової еліти Звейр мав комфортабельну державну віллу, секретні агенти щодня привозили його на роботу і відвозили назад. Тоді, до 1991 року, він працював над двома методами виробництва високозбагаченого урану для ядерної зброї.
За інформацією оонівських інспекторів, іракська комісія з атомної енергетики була близькою (залишалося від одного до чотирьох років) до створення бомби, коли ці наміри були перервані війною в Перській затоці. Певний час Звейр працював під керівництвом д-ра Джаафара Джаафара, голови Комісії. Програму розроблення зброї, відому як “Проект 3000”, курував Хусейн Камель, родич Саддама, пізніше страчений. Камель, за словами Звейра, чинив страшний тиск на команду науковців: “Він міг сказати: “Ви мусите завершити роботу через три місяці”. Поза роботою життя не існувало”. Після війни в Перській затоці саме Ірак був найперше зацікавлений у відновленні таких ядерних досліджень.
Щодо можливих ракет-носіїв, то наприкінці минулого тижня з’явилася інформація про те, що американські військові експерти занепокоєні масовою купівлею Саддамом Хусейном ігрових приставок Sony PlayStation II, адже проблема полягає в тому, що з електронних деталей цих пристроїв можна зібрати “начинку” ракет далекого радіусу дії чи навіть атомної зброї. Таким чином Ірак може вільно обійти ембарго ООН, яке не дозволяє ввозити в країну сучасні комп’ютери. За даними розвідок США, за останні три місяці в Ірак було ввезено близько 4 тисяч приставок, і наразі розвідки з’ясовують навіщо.
Спеціалісти з Японії, де експорт цих приставок в Ірак заборонений, уже раніше непокоїлися, що творці Sony PlayStation II мимоволі зробили її ідеальним пристроєм для військового використання. “Можливе застосування цих систем лякає, – кажуть експерти. – Ланцюг із 12-15 приставок цілком може слугувати для управління іракськими безпілотними літаками-розвідниками”.
|
|
