Перше Різдво цієї зими
ШОПКИ
Вікторія ПРИХІД, Ігор МЕЛЬНИК
Так уже повелося, що ми, православні християни, щороку двічі зустрічаємо Новий Рік. Але все частіше у багатьох львівських родинах перед традиційним українським Різдвом згадують і про той День Рождества нашого Спасителя, який святкує більшість християн світу.
Можливо, й настане колись реформа східного церковного календаря, і не будемо вже відриватися від “решти світу” та святкуватимемо усі разом. Звичайно, можна не реформуватись і далі триматися старих добрих традицій. Тоді за якихось п’ять-шість тисяч років доведеться святкувати Різдво у березні, а Великдень – влітку.
А передучора римо-католики у Львові мали Святвечір, по-польськи (а чимало львівських римо-католиків таки поляки) – Wigilia. Почастувавшись облаткою, сідали до святочного столу з традиційними пирогами, борщем із вушками, голубцями... і навіть кутею, яку роблять у деяких львівських польських родинах, запозичивши цей звичай в українців.
Поляки також мають звичай і поколядувати. А яка шопка у львівській катедрі!
За совіцьких часів це було однією з найбільших атракцій для багатьох львівських дітей. Може, і тепер мами водять свої дітей до катедри, щоб показати їм Ісусика в шопці та ангеликів, які кланяються кожному, хто кине монетку до скарбнички.
Несвятковими були деякі фрагменти Різдвяного звернення примаса Польщі, кардинала Юзефа Ґлемпа. “Танення льодовиків, озонова діра, продукти згоряння і легковажне ставлення до природи, яке знищує щороку сотні видів тварин і рослин, поширення епідемій викликають неспокій. Чорнобиль залишається символом амбіцій і водночас слабкості людини у співпраці з Творцем”, – сказав кардинал. Він вважає, що перед європейськими громадами повстає моральне спустошення, яку тягне за собою демографічну пустку. “Здається, що вигоріла вже біологічно-суспільна енергія Європи, яка виявилась у кривавих революціях – французькій та більшовицькій,” але примас вважає, що цього всього можуть боятися хіба що люди маловірні, бо “над людськими слабкостями є потужне Боже Провидіння, яке пильнує, виправляючи людські помилки.”
Двічі відзначають у Львові Різдво Ісуса Христа, вірячи, що не покине ласка Господня наше місто і його мешканців. Бо свято це здавна вважалося святом духовного очищення, часом злагоди і любові. У ці дні кожен християнин, який поважає себе, окрім споживання різдвяних страв, наводить лад у своїй душі: мириться з ворогами, пробачає провини, очищається напередодні сповіддю і покаянням.
|
|
