Замах на віце-мера Москви
КРИМІНАЛ
Євген ГУЛЕВИЧ
У вівторок у центрі Москви було здійснено замах на вбивство віце-прем’єра московського уряду Йосипа Орджонікідзе. Та якщо кожне вбивство є жорстоким, то спроба цього замаху є такою понад усяку міру. В Орджонікідзе стріляли приблизно 25 бронебійними кулями калібру 7,62 (така куля може пробити бік піхотної бронемашини або ж транспортера розвідки; якщо ж влучає в людину, то робить із її нутрощів кашу, запевняють експерти). Заступника мера Москви Лужкова привезли в лікарню в важкому стані. Він був поранений у живіт (має серйозно пошкоджену печінку) та стегно, водій його автомобіля загинув.
Напад стався вранці, зовсім поряд із будинком мерії, де працює Орджонікідзе. Вочевидь, нападники добре знали маршрут своєї жертви, оскільки вже чекали на машину віце-мера. Розстрілявши своїх жертв, за твердженнями свідків, убивці спокійно відійшли з Леонтіївського провулку, де стався напад. Поранений віце-мер іще сам зміг вийти до найближчого магазину, де й попросив про допомогу. Лікарі оперували Орджонікідзе п’ять годин, а у вівторок увечері сказали, що “стан пацієнта критичний”. Нині під дверима його палати в лікарні вартують озброєні охоронці.
Виходець із Грузії, Й. Орджонікідзе в московській мерії працює вже десять років. Заступником Лужкова він є з січня 2000 року і відповідає за зовнішньоекономічні зв’язки, а також за валютну політику столиці та інвестиції, що надходять із валютних рахунків, – між іншим, і за фінансування ремонту готелів і спорудження гігантського торгового центру “Москва-Сіті”.
Тиждень тому Орджонікідзе підписав із британськими будівельними фірмами контракт на
100 млн. доларів на будівництво під Москвою першої в Росії траси для автоперегонів “Формула-1”.
Зрозуміло, що бізнес по-московськи має небагато спільного з вільними ринковими відносинами. Це дає Лужкову цілковите право звинувачувати в подібних нападах московську мафію. А що напади такі непоодинокі, свідчить багато нещодавніх подібних випадків. І якщо кілька місяців тому спроба замаху на вбивство помічника Орджонікідзе не призвела до жертв, то є інші скандально відомі випадки, які не мали такого ж щасливого кінця. Серед них варто згадати замах, який стався чотири роки тому, на першого заступника Лужкова Валерія Шанцева. Тоді біля нього підірвали радіобомбу. Окрім того, немає жодного вирішення тепер уже трирічної справи про вбивство на Невському проспекті віце-мера Санкт-Петербурга Михайла Маневича. Також досі не з’ясовано, хто два роки тому застелив голову Демократичної партії Росії Галину Старовойт.
У Росії, як і в Україні, за розв’язання таких справ беруться поважні люди.
Але якщо нині замахом на Орджонікідзе зайнявся генеральний прокурор Росії Володимир Устинов, то все одно навряд чи варто сподіватися швидкого з’ясування обставин у цій справі. Борис Єльцин брав під особистий контроль і гучно декларував справи Маневича і Старовойт. Лужков так само робить багато заяв про мафію. Втім, можна нагадати й той факт, що в кінці вересня МВД Росії звинуватило його адміністрацію в корупції. То як же дізнатися, хто ж там у них мафія – і де менше зло!?
|
|
