Нетаньягу сходить з дистанції
ІЗРАЇЛЬ
Денис МІНЧУК
Беньямін Нетаньягу вибув із числа претендентів на крісло прем’єр-міністра Ізраїлю. У ніч з понеділка на вівторок ізраїльський парламент, кнесет, проголосував проти свого розпуску, чим автоматично позбавив екс-прем’єра Нетаньягу будь-яких шансів, оскільки кандидатом на цю посаду обов’язково має бути член парламенту. Щоправда, у понеділок кнесет у першому читанні прийняв спеціальний проект закону, так зване “право Нетаньягу”, яке уможливлює кандидування на прем’єра для всіх громадян, однак, незважаючи на це, Нетаньягу вирішив відмовитись від боротьби, допоки, як він сказав, “не закінчить своєї каденції роздрібнений та пересварений парламент”.
В Ізраїлі як парламент, так і прем’єра, починаючи з 1996 року, обирають всенародним голосуванням, причому прем’єром може стати виключно хтось, депутований до кнесету. Після поразки “Лікуда” (партії Нетаньягу) на виборах 1999 року той відмовився від депутатського мандата і, таким чином, сам себе залишив “поза грою”. Після відставки прем’єр-міністра Єгуда Барака, з якою раптом постало і питання розпуску парламенту, в Нетаньягу з’явився шанс бути знову обраним керівником уряду. Парламент навіть пішов назустріч екс-прем’єру, прийнявши поправку, яка дозволяла тому боротьбу за прем’єрське крісло, так би мовити, поза чергою.
Розв’язка сталася у ніч з понеділка на вівторок, коли кнесет таки проголосував проти свого розпуску. Усе вирішив голос ультраортодоксальної партії “Шас”, що побоялася втратити голоси під час дострокових виборів. Розуміючи, що з нинішнім складом кнесету важко буде дійти консенсусу, Нетаньягу (зі словами: “Міг би стартувати – і певен, що виграв би, однак парламент є паралізованим!”) вирішив зійти з дистанції.
Дехто вважає, що Нетаньягу потрапив у пастку, яку йому приготував Єгуд Барак. Очевидно, таку версію не можна виключати, оскільки упродовж останніх тижнів Нетаньягу випереджав Барака – і взагалі очолював рейтинги популярності. Отже, таким чином число претендентів на прем’єрське крісло дещо скоротилося. Знову найкращі шанси має Єгуд Барак, однак не виключено, що конкуренцію йому складе нинішній лідер партії “Лікуд”, 72-річний генерал Аріель Шерон, який також, хоч і не набагато, але випереджає Барака в опитуваннях громадської думки, і якому теж може піти на користь рішення Нетаньягу. Щоправда, як вважають, Шерон не є тією кандидатурою, яка здатна скласти гідну конкуренцію Бараку.
Куди серйознішою є постать
77-річного Шимона Переса, лауреата Нобелівської премії миру й “архітектора першого мирного порозуміння з палестинцями”, який також висловлював намір бути кандидатом у прем’єри.
|
|
