Танцюй українською!
Завершився обласний відбірковий конкурс "Червоної рути"
ПОП-ПАТРІОТИ
Триденний відбірковий марафон у Львівському палаці культури ім. Гната Хоткевича 9-11 грудня, влаштований за сприяння управління культури облдержадміністрації та комітету роботи з молоддю міськради, завершився визначенням трьох висуванців та близько 20 виконавських одиниць резервного складу. І все ж на запитання: “Хто представлятиме Львівщину на найбільшому і найпатріотичнішому в Україні фестивалі сучасної пісні та популярної музики “Червона рута -2001”, який відбудеться у травні 2001 року в Одесі?” можна наразі ствердно відповісти лише одне – ЛОО СДПУ(О)!
Це, звісно, може скидатися на абсурд, або й бути ним, але сам факт, що прес-конференція організаторів відбору напередодні прослуховування відбулася саме в приміщенні Львівської обласної організації соціал-демократичної партії України (об’єднаної), переконував не тільки, так би мовити, у “моральній”, а й насамперед суттєвій фінансовій допомозі в організації конкурсу. Власне з виступу першого заступника голови Ради ЛОВ Українського фонду культури Юрія Греха, який уже не перший рік опікується делегатами Львівщини на “Червону руту” (а окрім того, відомий проведенням двох безпрецедентних рок-фестивалів “Альтернатива”), однозначно випливало: коли б не сприяння СДПУ(О), областий тур взагалі був би не неможливим. Бо, на жаль, владні структури, підприємства та фірми області до листопада не поспішали надати необхідну підтримку в організації конкурсу. За 4 дні до раніше оголошеного початку конкурсу стало зрозуміло, що він не відбудеться. Тому Фонд культури змушений був відкласти його проведення з листопада на грудень.
Та доброчинна ініціатива СДПУ(О) стала прикладом для інших меценатів, які знайшли можливість підтримати сучасну молодіжну культуру: фінансова допомога надійшла від “Західенерго”, Локомотиворемонтного заводу, “Львівлісу”, холодокомбінату та інших благодійників. Адже на відміну від багатьох інших конкурсів, “Червона рута”, яку курирує Український фонд культури і далі залишається некомерційним фестивалем, що підтримує суто українських виконавців. “Навіть поп-, рок- чи танцювальна музика, виконана на “Червоній руті”, мусить засновуватися на глибоких традиціях нашого народного мелосу, а не бути якоюсь американською музичною підкладкою під тексти українською мовою, – наголошує Юрій Грех. – З конкурсантів ми не беремо жодних вступних внесків, натомість створюємо їм належні творчі умови: орендуємо зал, забезпечуємо нормальне освітлення, високотехнічний звук. По суті, вводимо нікому не відомих початківців до унікальної творчої лабораторії, можливо єдиної в Україні, де їм безкоштовно надається можливість ознайомитися із найсучаснішими стилями і манерами виконання, зробити якісні аранжування й аудіозапис”.
У Фонд культури надійшло близько 90 заявок від виконавців, які забажали позмагатися у конкурсі, причому деякі з них зголосилися до виступу у різних жанрах (нагадаємо, що на конкурсі можна представляти танцювальну, акустичну, поп- та рок-музику). Триденна програма відбіркового туру дозволила журі уважно вислухати виступи всіх претендентів. Оцінювали насамперед професіоналізм виконавців, новизну, сучасність та молодіжну тематику творів, оригінальність, індивідуальність і неповторність творчого обличчя, національну спрямованість музики. У перегляді особисто взяв участь і директор Всеукраїнського фестивалю “Червона рута” Тарас Мельничук. А до складу журі увійшли особи, які компетентні в напрямках розвитку української музики: композитор, професор ЛМА ім. М. Лисенка Віктор Камінський (голова журі), згаданий уже Юрій Грех, провідний спеціаліст управління культури облдержадміністрації Ярослав Дорощак, головний спеціаліст відділу мистецтв і організації дозвілля міськвиконкому Ігор Маланчук, музикознавець, завідувач фонотекою ЛМА Андрій Манілов, музичний керівник гурту “Крайня хата” Алла Пилипенко, аранжувальник, директор студії звукозапису “Мелос” Богдан Стефура.
Власне, Богдан Стефура не тільки “журив”, а й доклався до заснування нагород від призового фонду. “Мелос” узяв зобов’язання зробити безкоштовно аудіозапис “Вокс”-івцям та акапельному квінтету “Сузір’я лева”. Були й презенти від інших спонсорів. Гітару отримав Юрій Антошик, що виступав у номінації акустичної музики. Комплект струн до гітар – рок-гурт “Леді королей” та Лідія Римська з “На живо”. А набір фужерів від Фонду культури – солістка групи “Річ без господаря”! Ніхто ображеним не чувся. Шкодували, щоправда, всі в унісон за тим, що цього року не було фінансової змоги організувати показовий гала-концерт.
Як повідомив “Поступу” голова журі Віктор Камінський: “Усі шанси поїхати до Одеси мають “ТВД-кідс” (денс-музика), вокаліст Володимир Питель (поп-музика), дует “Чорний вересень” (поп-музика). По завершенні відбіркових турів у всіх областях України, можливо, до цих обраних додадуться ще й інші виконавські солісти й гурти із резерву, який уже також визначений. Якщо відстежувати якісь тенденції “Червоної рути”, то це вже третій конкурс, на якому помітно сильнішою є танцювальна музика. Я маю змогу про це судити, бо працював у журі від заснування “Червоної рути”, ще від тої першої, славетної, що відбулася 1989 р. у Чернівцях. Тоді ще у відбірковому журі був Мирослав Скорик. Перші роки нас тішив високий рівень рок-музики й естради, хоча водночас були й надзвичайно слабкі претенденти. Тепер нульовий рівень, як такий, повністю відсутній, але й яскравих спалахів немає: переважно добротний середній рівень”.
Як собі дадуть раду із цим добротним посереднім рівнем музики й виконавства організатори “Червоної рути” і якими будуть тенденції всеукраїнського фестивалю, побачимо в ТБ-реляціях з Одеси в травні. Та вже тепер незалежні експерти висловлюють думку, що ані Мельник, ані Калиниченко як організатори не відзначаються музичними смаками, тим паче спромогою формувати перспективні тенденції, що, відповідно, позначається й на цікавості до “Червоної рути” (про це поміж іншим відверто йшлося на прес-конференції). Чи справді є підстави так вважати? Зробіть висновок самі, порівнявши перелік переможців фестивалю “Червона рута” різних років:
Чернівці, 1989 – “В.В”, Олександр Тищенко (“Зимовий сад”), Віка, “Брати Гадюкіни”, “Кому вниз”, Марічка Бурмака, Ірина Білик, Павло Дворський.
Запоріжжя, 1991 – “Плач Єремії”, Андрій Кузьменко (“Скрябін”, Ольга Юнакова (“Пліч-о-пліч”), Жанна Боднарук, “Табула раса”, Інесса Братущик та Орест Хома, Ірчик зі Львова, Сестри Тельнюк.
Донецьк, 1993 – “Піккардійська терція”, Брати блюзу”, “Фантом-2” (“Турбо-техно-саунд”), Олександр Пономарьов, Руслана Лижичко, Ірина Шинкарук, Віктор Павлік (“Анна-Марія”), Алла Попова.
Севастополь-Сімферополь, 1995 – “The Вйо”, “Вхід у змінному взутті”, “Шао Бао”, “Всяк випадок”, El Кравчук, Марина Одольська, Ані Лорак, Наталія Могилевська, Катя Бужинська.
Харків, 1997 – “Танок на Майдані Конго”, “Спалахнув шифер”, “Радослав”, “ДАТ”, “So”, Катя Чілі, Юлія Лорд, Інесса.
Дніпропетровськ ,1999 – “Автентичне життя”, “Спідвей”, “Основний показник”, “Димна суміш”, “Лос Динамос”, “Потужні дівчата”, Росава, Тетяна Рожановська, Ліза-Олена тощо.
В.С.
|
|
