Театр, подарований на Миколая
10 років тому засновано Львівський духовний театр "Воскресіння"
ЮВІЛЕЙ
Це чудо справді трапилося напередодні свята Миколая. А точніше – на хвилі студійного театрального руху, який вирував десятиліття тому. Вистава “Чудо святого отця Миколая над половчином” С. Перського була дипломною роботою Ярослава Федоришина, який навчався тоді на режисерському відділенні ДІТМ в Москві на курсі блаженної пам’яті Анатолія Ефроса. І саме ця вистава стала першою постановкою заснованого тоді Львівського духовного театру “Воскресіння”.
Ярослав Федоришин організував новий колектив разом із однодумцями – групою молодих акторів із різних театрів 1990 року. За час свого існування цей колектив не тільки утвердив власне мистецьке кредо, а й знайшов своє місце у контексті вітчизняного театрального життя. “Воскресіння” – єдиний духовний театр в Україні, метою якого є відродження духовної спадщини нашого народу та першовідкриття світової класики для українського глядача. Сприяючи інтеграції українського театрального мистецтва у світове, театр “Воскресіння” став учасником таких яскравих театральних форумів як Едінбурзький фестиваль (Шотландія), “Херсонеські ігри”, “Мистецьке Березілля”, “Київ травневий”, “Мельпомена Таврії”, міжнародних театральних фестивалів у Кракові, Познані, Гдині, (Польща), в Новому Саді, Руському Керестурі (Сербія).
Згодом у репертуарі новоствореного театру з’явилися вистави, які ніколи не бачили світла рампи в Україні: “Джерело святих” Дж. М. Сінга, “Дорога в Дамаск”
А. Стріндберга, “Каїн” Дж. Байрона , “Гірські велетні” Л. Піранделло, “Початок жаху” В. Шевчука, “Фабіола” Н. Вайзмана, “Благовіщення Марії” П. Клоделя, “Юдита” Ф.-Х.Геббеля... Загалом за час існування театру “Воскресіння” його арт-директор Ярослав Федоришин створив 11 вистав, більшість із яких отримали визнання на міжнародних театральних форумах. 1992 року Ярослав Федоришин був серед ініціаторів відновлення фестивалю “Золотий Лев”, який за його керівництва незабаром отримав статус Міжнародного театрального фестивалю.
Шукаючи нові театральні форми і намагаючись залучити до театру набагато більше глядачів, аніж здатні вмістити навіть найбільші театральні зали, Ярослав Федоришин й актори театру “Воскресіння” вийшли на площі, подарувавши глядачам яскраві вуличні вистави: “Святе та грішне”, “Фієста барельєфів”, “Прощавай, тисячоліття”, “Лісова пісня”.
У день ювілею по-родинному дружне коло акторів театру “Воскресіння” мріє про те, аби їхній театр і далі утверджувався на світовій сцені, мріє про нову прем’єру (зараз йдуть репетиції вистави “Божевільні в коханні” Сема Шеппарда), мріє про те, щоб фестиваль “Золотий лев” утвердився у Львові як щорічний... “Поступ” бажає ювілярам, щоб усі ці мрії збулися.
|
|
