Половина львів"ян схвалюють хабарництво
СОЦІОЛОГІЯ
Іван ПІДЛІСНИЙ
Найбільш корумпованими структурами є державтоінспекція, митниця, міліція, податкова інспекція та вузи. І причиною цього є надлишок прав, зосереджених у цих структурах, та “лазівки” у законах, що дозволяють їх оминати. Принаймні у цьому переконана більшість із нещодавно опитаних фондом “Інтелектуальна перспектива” львів’ян.
Цієї суботи вищеназваний фонд
оприлюднив результати своїх досліджень на предмет ставлення громадян до корупції як явища. Маючи на меті створити якісь конкретні пропозиції для урядовців, депутатів, податківців щодо мінімізації корупції, працівники фонду провели соціологічне опитування більш як 800 респондентів.
Усіх їх запитували про їх власне розуміння поняття корупції, про те, що почувають громадяни, стикаючись із нею, тощо. Дослідження велися у трьох містах, які репрезентують три різні регіони країни. Ось які результати отримано.
60% опитаних розуміють корупцію як “хабар, підкуп посадових осіб”. Як не дивно, але 15% вважають корупцію засобом, за допомогою якого людина може вирішити свою справу. Голова правління фонду Юрій Привалов із розумінням ставиться до таких відповідей, позаяк також вбачає дещо позитивне в явищі корупції.
Він каже, що якщо хабар є справді єдиним засобом досягнення якогось компромісу у вирішенні життєво важливого для багатьох людей питання або ж коли питання, що вирішується, має якусь благородну мету – то чому б і ні?
Проблемою тут стають лише моральні відчуття людини. Як виявилося, після дачі хабара 41% опитаних вважають себе морально постраждалими. 20% не мають докорів сумління, бо для них то цілком нормальна і буденна річ.
Згідно з даними подібних досліджень “Соцінформу”, який проводив опитування на рівні області, цей відсоток є значно вищим. Тут уже 50% називають хабарництво звичним і нормальним явищем.
|
|
