Освіта проти націоналізму та примітивізму
Наталка СНЯДАНКО
“МСХ”, – потрібно сказати у невеличкий мікрофон над дверима, і вони, наче в казці, відчиняються. Але нічого казкового за дверима немає – звичайний комфортний офіс Варшавського університету. Кілька аудиторій, секретаріат, викладачі, студенти. “МСХ”, у перекладі з польської – це Міжнародна гуманітарна школа Східної та Центральної Європи. “Центр Бадань космічних”, як зіронізував Юрій Іздрик у своєму останньому романі. І щось таки є космічне у всьому цьому для нашого обмеженого уявлення, звиклого до модного сучасного прагматизму та вузької спеціалізації напівосвічених фахівців.
У такій атмосфері і відбувалася цьогорічна Варшавська сесія, учасники якої стали причетними до загадкового “МСХ”. Семінарів було три: перекладацький – під красивою назвою “трансляторіум”, театральний (учасники – львів’яни з одноіменного університетського факультету) та семінар із теорії літератури.
Навчальних тижнів було теж три. А поза навчанням було ще інтенсивне спілкування в університетському готелі “Гера”; насичена літературними, театральними та кіноімпрезами культурна програма нічної Варшави, і самостійна робота. У літературознавців – над вивченням літературних текстів, у перекладачів – над їхнім перекладом, у театрознавців – над написанням рецензій та переглядом вистав. Результатом цієї роботи стане книга польських есеїв у перекладі українською та українських у перекладі польською. Серед авторів цих есеїв – Чеслав Мілош, Збігнєв Герберт, Анджей Вернер, Данута Сосновська, Микола Рябчук, Оксана Забужко, Віктор Неборак, Соломія Павличко та ін.
Але для початку трохи інформації.
Винятковість
Міжнародна гуманітарна школа Східної та Центральної Європи є однією з дуже нечисленних програм для гуманітаріїв і єдиною програмою, яка підкреслює важливість середземноморської традиції. Існують численні проекти для підтримки досліджень в галузі юриспруденції, економіки та інших суспільствознавчих дисциплін, але “чиста” гуманістика залишається дуже важливою у тому сенсі, що консолідує середовища майбутньої еліти обивательського суспільства. Важко переоцінити роль освіти у дусі artes liberales, тобто вільних мистецтв, яка адресована до різнопланових багатоетнічних середовищ. Міжнародна гуманітарна школа планує підтримувати і втілювати на практиці саме цю освітню модель. Школа була утворена 1996 року в рамках польсько-української університетської співпраці. Її метою є також створення співпрацюючих інституцій із залученням мешканців Прибалтики, Білорусі (залежно від політичної ситуації), Болгарії та ін.
Школа створена для молодих науковців і пропагує сучасні теорії та методології досліджень у тих гуманітарних дисциплінах, які в країнах колишнього СРСР та інших країнах Центральної та Східної Європи були занедбаними, але які є необхідними для того, щоб гуманітарна наука могла відродитися. Це стосується палеографії, видавничої справи, архівної праці, мовознавства класичних мов, гебрейської та старослов’янської мов. Метою Школи є створення полінаціональної спільноти, здатної до ефективної співпраці і заповнення існуючої порожнини у контактах. Школа не хоче допустити, щоб цю порожнину заповнив примітивний націоналізм та етноцентрична візія світу, характерна для малоосвічених людей.
Слухачі
Школу було організовано для молодих науковців і докторантів із країн Центральної та Східної Європи. Організатори Школи: Центр досліджень античної традиції в Польщі та Центральній і Східній Європі при Варшавському університеті та Фонд “Artes liberales” (Варшава). Організації, які є співорганізаторами Школи: Народний університет Києво-Могилянська академія (Київ), ЛДУ ім. І.Франка (Львів), Інститут українських досліджень (Гарвард), Європейський гуманітарний інститут (Мінськ), Інститут Польської філології Ягеллонського університету, Міжнародний Центр культури (Краків). Організації, які співпрацюють зі Школою: Варшавський університет, Польська Академія наук, Українська Академія наук, Народна бібліотека (Варшава), Дирекція державних архівів (Варшава), Університет м. Вроцлава, Центральні історичні архіви Києва і Львова, Львівська наукова бібліотека ім. В.Стефаника.
Крім того, слухачами Школи можуть стати: – молоді наукові працівники, які займаються дидактикою; – молоді дослідники зі США та Західної Європи, які спеціалізуються на проблематиці Центральної та Східної Європи; – студенти 4 та 5 курсів тих університетів, яких програма Школи зараховує до співзвучних.
Основними вимогами до учасників є конкретні наукові досягнення. Обмеження – вік до 35 років.
Першу сесію Міжнародної гуманітарної школи було організовано 1996 року у Львові та Варшаві (4 тижні на Україні та 9 тижнів у Польщі). У ній взяли участь 75 слухачів, половина яких була з України, а решта – з Польщі, Білорусі, Молдавії та Болгарії. Слухачі мали змогу взяти участь у 10 інтердисциплінарних семінарах, тематика яких стосувалася філології, історії, антропології, культурології та етнографії, крім того, були запропоновані курси класичних мов.
Протягом 1997-1999 років було проведено 7 сесій у Львові, Івано-Франківську, Варшаві, Кракові, Києві, що разом становило 18 тижнів занять. У семінарах взяли участь близько 250 осіб з України, Білорусі, Польщі, Росії, Болгарії і Литви. Літню краківсько-львівську школу було організовано у вересні 1999 року. У ній взяли участь 32 слухачі з України, Білорусі і Польщі. Тематика Школи була присвячена пошуку ідентичності Кракова і Львова – відповідь на це питання шукали, послуговуючись методологією різних гуманітарних дисциплін: історії мистецтва, соціології, етнографії, досліджень літератури і релігієзнавства. До 2004 року Школа планує провести 22 сесії на теми: – античні та візантійські традиції у Центральній та Східній Європі; – теорія літератури; – мовознавство: польське, українське та білоруське. Елементи литовського мовознавства. Порівняльна граматика слов’янських мов; – класична філологія; – архівістика і видавнича справа; – історія регіону – ХVІ-ХХ ст. (народи, суспільства, храми, національні меншини, релігійний плюралізм: католицизм, православ’я, протестантизм, юдаїзм); – історія мистецтва; – етнографія, культурологія з елементами філософії; – мовні курси: грецька, латинська, польська, українська, білоруська, англійська та ін. мови; – палеографія; – інформатика; – інші теми, відповідно до індивідуальних зацікавлень слухачів.
І на завершення, кілька слів від кандидата наук Ольги Гнатюк, яка курує українською секцією семінару перекладачів у Міжнародній гуманітарній школі Східної та Центральної Європи.
– Якою є, на Ваш погляд, основна мета діяльності Школи?
– Діяльність Школи націлена на певні зміни в університетській освіті.
Найважливішими нашими напрямками діяльності є інтердисциплінарні дослідження та створення міжнародних колективів науковців, які працюють над певними пріоритетними ділянками. Насамперед, це дослідження класичної традиції у новочасних культурах і все, що не обмежене певною вузькою спеціалізацією. Ми прагнемо створити контакти між перекладачами, що є основним у цій роботі. Крім того, нашою метою є створити теоретичне підґрунтя, необхідне для фахового перекладу.
– Як відбувається відбір учасників семінару?
– На конкурсній основі. Учасники заповнюють анкети, ми їх розглядаємо і відбираємо людей, коло зацікавлень яких співпадає із темою сесії, потім збирається міжнародна комісія, яка затверджує кандидатури.
– Якою буде наступна сесія Міжнародної гуманітарної школи?
– Історична сесія у січні-лютому 2001 року, її основними темами будуть давня та новочасна історія. Але трактування цієї історії доволі широке. Наприклад, у рамках цієї сесії відбудеться семінар “Твір історії як історичне джерело”.
– Чи планують територіальне розширення Міжнародної гуманітарної школи, наприклад, осередки в інших країнах?
– Школа планує незабаром відкрити представництва у Львові та Києві. Львівське бюро виконуватиме, насамперед, роль інформаційну і популяризаторську. Бо не завжди буває так, що найбільш потрібні люди потрапляють на сесії, часто лише під час семінару ми дізнаємося, що є ще інші люди, які мають цілком конкретні досягнення і для них було б дуже корисно потрапити на той чи інший семінар.
|
|
