На кожного мудреця досить простати
ПРОБЛЕМА
Аденома, або доброякісна гіперплазія простати, до категорії “юнацьких” недуг не належить – ця патологія, як правило, розвивається після 50 років.
Згідно з офіційною статистикою охорони здоров’я, стосовно аденоми передміхурової залози звертаються до лікаря половина чоловіків після 50 років, а після 80 років захворювання є майже в кожного представника сильної статі.
Вважається, що доброякісна гіперплазія передміхурової залози являє собою одне з проявів чоловічого клімаксу, а ріст аденоми обумовлений особливими біологічними процесами організму: нерівномірним і асинхронним угасанням різноманітних складових статевої функції, віковим “накопиченням” ендокринних порушень, андрогенною дисрегуляцією. На цьому тлі в будь-якого нормального чоловіка наявні парапростатичні і периуретральні залози одержують додаткові стимули до росту, що в остаточному підсумку і призводить до розвитку доброякісної гіперплазії залози.
Виникненню аденоми можуть “допомогти” і різноманітні чинники зовнішнього середовища: сидячий спосіб життя, утруднення з випорожненням кишківника і сечового міхура, тютюнокуріння і систематичне вживання міцних спиртних напоїв. Нарівні з традиційною мультифакторною гіпотезою щодо поширеного урологічного захворювання існує, і “простіше” твердження стосовно патогенезу доброякісної гіперплазії передміхурової залози: значення має тільки вік і рівень андрогенної активності чоловіка.
Якби то не було, у пристаркуватому віці, при всьому бажанні, людині не вдасться уникнути впливу вище зазначених чинників – чи то шкідливих звичок чи перманентного застою крові в органах малого тазу, який пов’язаний із руховою активністю. Вік намагається брати своє: у простаті утворюються невеличких розмірів вузлики, що ростуть протягом тривалого часу (10-15 років) і зменшують просвіт уретри – сечівник. Відстежити поступовий перехід від вільного до утрудненого сечовипускання спочатку важко – але можливо. Можливо за допомогою так званих “провокаційних” або “навантажувальних” проб.
Ослаблення струменя, відчуття неповного випорожнення сечового міхура після сечовипускання, переривчасте сечовипускання – найбільш часті сигнали, що надходять із ділянки малого тазу в зв’язку з проблемами передміхурової залози. Проте до перечислених малоприємних проявів хвороби легко звикає половина чоловіків, вік яких сягнув п’ятдесятилітнього рубежу.
Те, що дійсно є не приємним, це тільки ускладнення доброякісної гіперплазії простати – постійна затримка сечі, що сприяє розвитку простатиту, циститу, піелонефриту і сечокам’яної хвороби. Нерідко (звичайно, при переохолодженні, вживанні алкоголю, похибках у дієті або тривалому невипорожнені сечового міхура) навіть на ранній стадії аденоми може розвитися гостра затримка сечі, під час якої людина відчуває переповнювання міхура і сильні болі внизу живота. Інше ускладнення аденоми простати – поява крові в сечі.
Причиною домішок крові є ушкодження міхурових вен підвищеним тиском. Проте в жодному разі не варто забувати і про можливість переродження хвороби. Тому при перших ознаках гематурії (домішки крові при сечовипусканні) варто негайно відвідати лікаря-уролога або онколога. У будь-якому випадку 50-літній ювілей є своєрідним віковим цензом для проведення традиційними діагностичних тестів (пальцеве дослідження передміхурової залози per rectum (через пряму кишку), УЗД простати і визначення рівня простатспецифічного антигену у крові). Даний мінімум у залежності від лікарських показань іноді доповнюється аналізами сечі, крові, іншими інструментальними і функціональними (в тому числі уродинамічними) методами дослідження.
Сучасні хірургічні методи лікування аденоми простати досить різноманітні й у цілому високоефективні (відкриті операції й ендоскопічні трансуретральні резекції, лазерне висікання тканин залози, мікрохвильова термокоагуляція). Не варто забувати і про успіхи медикаментозного лікування, завдяки якому кількість оперованих хворих скоротилася до 20 відсотків. Утім, дана відносна “лікувальна” згода аж ніяк не є приводом для зневаги широко відомих профілактичних моментів – повноцінного харчування (важливо вилучити гострі приправи і прянощі), відмови від шкідливих звичок (особливо – від вживання спиртних напоїв), зокрема, не рекомендується надлишкове надходження рідин в організм.
Безумовно, мужчині зрілого (а тим більше пристаркуватого) віку залишитися наодинці з “багатоповерховим” комплексом профілактичних заходів (ще не згадувалися гімнастика, лікувальна фізкультура, масаж!) буде трохи моторошно.
Проте він в змозі вивести для себе гарне правило – щорічно відвідувати уролога. Метод для лінтюхів, і водночас – найнадійніший.
|
|
