Втрачена гармонія
НАТО та ЕС не можуть поділити 60-тисячний корпус
БРЮССЕЛЬ
Андрій САЙЧУК
Перша в історії зустріч 33 міністрів закордонних справ НАТО та Європейського Cоюзу в Брюсселі проходить з неочікуваним напруженням. Представники ЄС дотепер не можуть знайти спільної мови з іншими представниками НАТО у бажанні мати власні збройні сили з командуванням, незалежним від Північноатлантичного блоку.
Найбільшими антагоністами у своїх позиціях стали Туреччина і Франція. Париж продовжує наполягати на більшій незалежності від НАТО 60-тисячного корпусу, який можна було б використовувати для гуманітарних та військових операцій. І хоча французи заперечують, що домагаються незалежності європейських сил безпеки у плануванні військових операцій, чимало країн Європи вбачають у їхній позиції порятунок від геополітичного панування США, у тому числі – на Європейському континенті.
Напруження саміту додали протести Greenpeace. 33 активісти організації були заарештовані вчора бельгійською поліцією. На знак протесту проти американської програми створення протиракетної оборонної системи, відомої під назвою “Зоряних війн”, вони блокували вхід до залу засідань. Greenpeace вважає, що програма провокує до відновлення “холодної війни” з Росією та Китаєм.
Раніше, коментуючи результати саміту в Ніцці, міністр оборони США Вільям Коен заявив, що створення європейського командування буде дублюванням функцій НАТО, що призведе до розвалу Альянсу. Тепер держсекретар Сполучених Штатів Мадлен Олбрайт висловлює більш обережну точку зору, закликаючи дипломатів витримувати “лагідний тон” у справі європейської безпеки. “Ставки занадто високі, наслідки нашої невдачі домовитися можуть послабити НАТО, ЄС і Європу в цілому” – сказала вона.
Заклик до “лагідного тону” адресується насамперед Туреччині. Турки стали найбільш категоричними противниками ЄС у справі формування сил швидкого реагування. Заперечення стосуються насамперед того, щоб європейці могли розпоряджатися для своїх потреб натовськими структурами, системами планування, шпигунськими літаками тощо. Насправді, Анкара виявилась найбільш ображеною стороною в цій історії, оскільки європейці не погоджуються допустити турків до голосування в ЄС з приводу можливої збройної інтервенції.
Якщо врахувати, що таке право отримали всі кандидати до вступу, реакція Туреччини стає зрозумілою.
Останніми днями проявити “більше гнучкості” від турків вимагає не лише Олбрайт, але й президент США Білл Клінтон. І це не випадково. У Вашингтоні добре розуміють, що конфронтаційні кроки Туреччини можуть призвести до реального створення європейцями паралельних до НАТО структур, і тоді похмурі прогнози Коена таки справдяться – Альянс перетвориться на “уламок минулого”.
|
|
