Путін і Кастро згадали минуле
КУБА
Євген ГУЛЕВИЧ
Поїздка В.Путіна на Острів Свободи після нещодавніх подій у РФ, найяскравішою з яких стало повернення гімну, є показовою: Росія поволі намагається повернути собі роль дужої противаги в багатополюсній світовій політиці.
Переговори Путіна з Кастро йдуть в річищі відновлення Росією своїх позицій на латиноамериканському просторі, втрачених 11 років тому. Початок переговорів був, як зазвичай у радянській добі, досить декларативного характеру – дружба і міцність зв’язків між Кубою і Росією. Путін пообіцяв, що прямі контакти між країнами буде поновлено, відтепер Москва і Гавана регулярно обмінюватимуться парламентськими делегаціями.
Утім, поїздка лідера РФ є прагматичною акцією. Це означає, що Путін приїхав передусім розмовляти про борги Куби за радянську матеріальну й моральну допомогу, які становлять близько 20 млрд. доларів (борг Росії Заходу – 170 млрд.). Кубинці відмовляються від цієї суми, твердячи, що розпад Радянського Союзу приніс збитки, порівнювані з тим боргом Куби Росії. (А розчарування Куби тодішнім Горбачовим просто навряд чи можуть бути оцінені, Кастро звинувачував Горбачова у “зраді ідеалам соціалізму”). Росія, з якою для Острова Свободи пов’язана певна надія на економічне відродження, всі питання щодо кредитів і поставок пов’язує з вирішенням цієї проблеми. Проте її розв’язання не досягнуто – Москва лише домовилася про подальше кредитування Куби ще на 50 млн. доларів.
У четвер після церемонії привітання в Палаці Революції в Гавані делегації обох країн підписали пакет умов. Достеменно не відомо, про що в них ішлося, поінформовано тільки, що документи стосувалися скасування подвійного оподаткування та співпраці в охороні здоров’я (втім, якщо подивитися на склад делегації... – це розмаїті підприємці та бізнесмени, починаючи від атомної енергетики до торговців зброєю, представників міністерства оборони).
Стало відомо також про ще одну домовленість: міжурядова комісія візьме під безпосередній контроль питання енергетики, завершення радянських будівництв на Кубі, створення нових спільних металургійних підприємств (так, компанія “Норільскнікель” підтвердила свій намір вкласти до 300 млн. доларів у недобудований нікелевий комбінат). Вельми цікавим для Куби, як і для Росії, виявилося обговорення політичних питань. Вислідом стала спільна декларація про рішуче засудження американського ембарґо проти Куби. З приводу імперіалізму США кубинський лідер виголошував годинну філіпіку, а Путін закликав світ боротися з цим американським лихом (за день до цього Путін надіслав свої поздоровлення Джорджу Бушу, а в четвер увечері попередив, що претензії США на світове панування скоро закінчаться). Наче на підтвердження своїх слів, Путін і Кастро поїхали, мабуть, на найсекретніший об’єкт на Кубі – російський центр електронного відстежування Лурдес, на якому перехоплюється дані про запуск американських балістичних ракет і переміщення кораблів американських ВМФ, розквартированих на Флориді.
|
|