Єльцин залишається з тобою
ПОРТНІКОВ
Минув майже рік після відставки Бориса Єльцина з посади президента Росії. Здавалося б, за цей час його наступник – Володимир Путін – мав остаточно позбутися єльцинського впливу і почати діяти самостійно. Перші ознаки цих самостійних дій з’явилися, здається, зовсім нещодавно, коли Путін запропонував депутатам нижньої палати російського парламенту затвердити в якості нового гімну Росії музику гімну колишнього Радянського Союзу, написану генералом Александровим.
Це рішення президента палко вітали комуністи, а от Борис Єльцин у несподівано великому інтерв’ю газеті “Комсомольская правда” засудив ініціативу Путіна й підкреслив, що у нього особисто гімн Александрова викликає лише огиду й нагадує про часи панування комуністичної номенклатури (до якої, ніде правди діти, сам Єльцин – перший секретар Свердловського, а потім Московського комітетів партії та кандидат у члени політбюро ЦК КПРС – також належав).
Уперше колишній президент так гостро висловлювався про дії другого, уперше діяльність Путіна в очах самого Єльцина не відповідала схемі, накресленій самим Борисом Миколайовичем у його останній книзі мемуарів. Так що ж, Путін більше не слухняний учень? Тим більше, що й сам президент сказав, що він давно знав про негативну точку зору свого попередника, однак прислухається до Бориса Єльцина, як до кожного громадянина Росії... До побачення, Борисе Миколайовичу? Ви тепер – зовсім пенсіонер?
Як на мене, так не зовсім. Адже після полеміки навколо гімну генеральна прокуратура Російської Федерації ухвалила рішення про закриття кримінальної справи фірми “Мабетекс”. Для Єльцина і його сім’ї це дуже важливе рішення...
Бо підозри викликала діяльність не тільки одного з найближчих співробітників Єльцина, керуючого кремлівськими справами Павла Бородіна, якого Володимир Путін заслав аж до російського-білоруської держави... У корумпованості звинувачували самого Єльцина та членів його родини. Колишній генеральний прокурор Юрій Скуратов одержав інформацію про кредитні картки на ім’я Єльцина та його родичів, видані одним західним банком під гарантії керівника “Мабедексу” Беджета Пакколі – одного з головних учасників реставрації московського Кремля. І от зараз російська генеральна прокуратура припиняє цю справу, а інформацію бізнесмена Філіпе Туровера, на якій базував свої звинувачення Скуратов, оголошує такою, що не відповідає дійсності. Хоча кредитні картки – так і хочеться написати – плівки – виявилися справжніми! І за ними було витрачено 50 000 швейцарських франків під гарантії особисто Пакколі, еге ж. Однак генеральна прокуратура запевняє, що потім ці гроші були компенсовані коштами з російських рахунків Єльцина...
От і замислімся: у час реставрації Кремля один з найбільш зацікавлених в участі в проекті бізнесменів виписує президентові Росії та членам його родини картки, якими вони чудово користуються – а прокуратурі до цього і справи немає! З Єльциним з цього приводу навіть не розмовляли! Це доводить, що недарма команда Єльцина так боролася за призначення генеральним прокурором Росії вірного їй Володимира Устінова і буквально в останній момент зупинила путінську кандидатуру. І виникає питання: що все ж таки важливіше – гімн чи генеральний прокурор?
Поки Єльцин має вірних йому людей у багатьох структурах влади – тут і адміністрація президента, і уряд, і прокуратура – він навряд чи стане просто пенсіонером, який буде давати інтерв’ю газетам і розповідати, як проходить його робочий день на дачі... Путін може вигравати у свого попередника у дрібницях, однак набагато важливішим для нинішнього російського президента є вирішення кадрових питань на свою користь... На думку спостерігачів, для цього у Путіна не так багато часу: якщо розпочнеться економічна криза – а навіть радники Путіна передрікають країні нелегкі випробування в разі зменшення ціни на нафту – популярність президента почне зменшуватись на очах... Звісно, у такій ситуації Путін буде здатний відправити у відставку уряд Михайла Касьянова, однак тоді йому доведеться перебрати відповідальність за економічну ситуацію на себе улюбленого. А навіщо це президентові? І чи зможе він знайти “неєльцинські” кадри, щоб замінити єльцинські? Так що у своїх кадрових рішеннях – щоб дійсно позбутися Єльцина – Путін має діяти якнайшвидше... Якщо зможе, звичайно...
Віталій ПОРТНІКОВ, Москва
|
|
