Кінець атомного монстра
Учора назавжди зупинили роботу ЧАЕС, жертвами якої стали мільйони українців
БЕЗПЕКА
Андрій САЙЧУК
Учора о 13.20 за київським часом був зупинений останній, третій енергоблок Чорнобильської атомної електростанції. Україна виконала свої обов’язки перед міжнародною спільнотою щодо закриття ЧАЕС, зафіксовані у Меморандумі 1995 року. Атомна електростанція, аварію на якій навесні 1986 року вважають найбільшою техногенною катастрофою в історії людства, назавжди припинила свою роботу.
Церемонія закриття ЧАЕС була обставлена не без траурної помпезності. Дещо театральним виглядав, зокрема, дзвінок Президента на станцію з національного палацу “Україна”, ущерть заповненого офіційними представниками іноземних держав, журналістами та представниками Greenpeace, з наказом зупинити реактор. Усе дійство у прямому ефірі транслювало УТ-1 та Євробачення, а цікаві кияни і гості столиці могли спостерігати за церемонією з величезного екрану, змонтованого на Майдані Незалежності.
Попри голосні заяви про “історичний день” та “віху у становленні України як європейської держави”, якими щедро розсипалися представники Євросоюзу та США, залишилося запитання: що реально втрачає і що набуває Україна, закривши ЧАЕС? Щодо європейських країн, зокрема тих, що мають спільні з нами кордони, усе зрозуміло. Страх перед Chernobyl усі ці роки кидав тінь на Європу.
Жертвою цих майже містичних страхів стали, наприклад, чехи. Відень дотепер погрожує різними санкціями, аж до закриття кордонів між країнами, якщо чехи не зупинять свою АЕС, де працюють блоки “чорнобильського типу”. Отже, проблема, вочевидь, не є надуманою. А що ж Україна?
Під час підписання Меморандуму у 1995 році однією з зустрічних умов було надання Заходом допомоги для побудови двох блоків на Рівненській та Хмельницькій АЕС, які мали б компенсувати ті 5% електроенергії, що їх виробляв Чорнобиль. Проте сам проект фінансової допомоги, розроблений українськими спеціалістами, був затверджений ЄБРР лише тиждень тому. Причому йдеться не про гранти, а про довгострокові кредити з терміном повернення у 18 років. Усього Україна отримає близько 1,5 мільярда доларів. Близько 100 мільйонів доларів буде надано Росією на закупівлю палива для новозбудованих блоків.
Закінчення – стор. 4
|
|
