Чи втратить DaimlerChrysler 8 мільярдів доларів
Саме таку суму від компанії вимагає один із її акціонерів
Влаcник третього за розмірами пакету акцій німецько-американського гіганта DaimlerChrysler Кірк Керкорян подав на керівництво компанії до суду.
Він заявляє, що об’єднання Daimler та Chrysler не було “злиттям рівних партнерів”, звинувачує керівництво у шахрайстві і вимагає відшкодувати збитки у розмірі
$8 млрд, а також повернення Chrysler її колишнім акціонерам. Якщо суд задовольнить останню вимогу, DaimlerChrysler буде пошматований на частини.
Формальним позивачем є інвестиційна корпорація Tracinda, яка належить Керкоряну. 1995 року цей бізнесмен був найбільшим акціонером Chrysler і навіть намагався (але безуспішно) заволодіти усією компанією. Пакет у 13,75% акцій Chrysler, які належали Керкоряну, безпосередньо перед оголошенням про злиття американської компанії з німецьким концерном Daimler-Benz “перетворився” приблизно в 4% акцій об’єднаної компанії.
У даний момент вони є на балансі Tracinda. Більші за розмірами пакети є лише у Deutsche Bank і Комітету з інвестицій Кувейту. У позові, поданому в окружний суд штату Делавер, стверджується, що в наслідок падіння курсу акцій DaimlerChrysler Tracinda втратила близько
$2 млрд. Решта $6 млрд, які вимагають із відповідачів, – це компенсація за втрачені прибутки та моральні збитки. Daimler-Benz і Chrysler оголосили про злиття у травні 1998 р. Угода, яка оцінювалася у $35 млрд, відбулася шляхом обміну акцій. При цьому німецький концерн, фактично, отримав контроль над американською компанією, оскільки акціонерам Daimler-Benz припало 57% акцій DaimlerChrysler. Багато аналітиків сумнівалися у доцільності злиття, однак керівництво Daimler-Benz стверджувало, що угода, окреслюючи її як “злиття рівних”, однаково вигідна обом партнерам.
Коли в середині листопада 1998 р. злиття завершилося, DaimlerChrysler стала світовим лідером на ринку позадорожників. Компанія займає третє місце за обсягами продажу автомобілів (після General Motors і Ford) і п’яте – за кількістю проданих автомобілів (після General Motors, Ford, Toyota і Volkswagen). У січні 1999 р. акції DaimlerChrysler зросли в ціні до $108, однак до того часу їхня вартість зменшилася на дві третини, в основному через невдачі Chrysler, які примусили аналітиків автоіндустрії знову підняти питання про доцільність трансатлантичного злиття. Прибуток DaimlerChrysler за III квартал поточного року впав на 92%, а Chrysler вперше за останні дев’ять років зазнав збитків, які склали $512 млн. Обсяг продажу Chrysler зменшився на 14% , незважаючи на стабільні позиції компанії на американському ринку. У середині листопада керівництво DaimlerChrysler звільнило голову Chrysler Джеймса Холдена і призначило на цю посаду Дітера Цетше, який відповідав у DaimlerChrysler за виробництво комерційного транспорту. Слідом за Холденом були звільнені ще троє високопоставлених менеджерів Chrysler.
У пред’явленому Керкоряном позові йдеться про те, що акції DaimlerChrysler впали, в основному, через неправильну політику, яку проводив голова правління DaimlerChrysler Юрген Шремпп і його команда, “звільнивши практично усе вище керівництво Chrysler”. Шремпп, йдеться у позові, “свідомо брехав”, змальовуючи два роки тому угоду з Chrysler як “злиття рівних”. “Якби Керкорян знав усю правду, Tracinda ніколи б не погодилася проголосувати усіма своїми акціями за злиття. А без схвалення зі сторони Tracinda, рада директорів Chrysler ніколи б не схвалила угоди, і вона не була б укладена”, стверджується у позові.
Прес-секретар DaimlerChrysler заявив, що, хоч компанія ще не отримала тексту позову, претензії, які в ньому висуваються, “виглядають абсолютно безпідставними”. На думку експертів у царині юриспруденції, позов навряд чи задовольнять. Цікаво, що на минулому тижні Шремппу довелося вибачатися перед менеджерами Chrysler за своє інтерв’ю газеті Financial Times, в якому він зізнався, що завжди планував, аби американська компанія була лишень підрозділом німецького концерну. Поява позову після цього інтерв’ю може вказувати на те, що саме воно дало Керкоряну сигнал до дій.
Схоже на те, що інші великі акціонери DaimlerChrysler не так вже і незадоволені політикою Шремппа, як Керкорян. Deutsche Bank, якому належить близько 12% акцій DaimlerChrysler, на початку листопада знову виступив на підтримку Шремппа. Комітет з інвестицій Кувейту, якому належить майже 7% акцій DaimlerChrysler, також є прихильником голови правління німецько-американського гіганта.
|
|
