Концепція розвитку Львова: авторський коментар
РЕПЛІКА
“2 грудня Інститут розвитку Львова (йдеться про Інститут розвитку міста. – Прим. авторів) провів презентацію Концепції розвитку міста (йдеться про Львів. – Прим. авт.)”, – пише Любов Виткович, економіст-аналітик, радник з економічних питань Центру політичних досліджень “Нова хвиля” (“Поступ”, ч. 200 від 7-13.12.2000 р.). І далі: “Дискусія, що розгорнулася під час обговорення Концепції, висвітлила чимало позитивного. Те, що учасники дискусії не залишилися байдужими, і те, що Концепція мала чималу кількість зауважень, свідчить про те, що сама постановка проблеми правильна. Нині є й інші проекти Концепції розвитку міста, але вони, на жаль, не стали предметом публічного обговорення у пресі. Приймати ж такий важливий для кожного львів’янина документ, не ознайомивши з ним самих мешканців міста – неприпустимо. І те, що представлена Концепція знайде чималу критику – нормально. Адже лише в дискусіях можливе вдосконалення”.
Виступити в ролі самоопонентів до Концепції, в опрацюванні якої ми брали участь, нас змусила, власне, не критика та обговорення на конференції, а наведена цитата і текст після неї. Щоправда, були і ще два моменти. По-перше, аж ніяк не думалося, що звичайна декларація про наміри розворохобити дрімотний стан Львова (як прийнято говорити, “в епоху правління...”) викличе бодай якийсь резонанс, а сама конференція – просто сподобається всім її учасникам. Цей момент виявився приємним і заохочуючим. По-друге, серед численних зауважень до Концепції, як під час конференції, так і у пресі, в т. ч. й у цитованій статті, наголошувалося на тому, що глупо якось обговорювати те, чого неприсутня більшість ані не знає, ні не має шансів запізнати. Цей момент виявився справедливо неприємним, але ще більше заохочуючим висловитися про Концепцію самим. Однак, якби ці два моменти, які стосувалися головно нашої приватної мотивації на рівні “приємно/неприємно”, не доповнилися найважливішим – третім “пусковим моментом”, тобто цитованою статтею в “Поступі”, ми би не “виступали”. Річ у тім, що стаття “Куди прямуєш, Львове” – про роздуми на тему того, що не є темою нашої концепції. Сама стаття і позитивно налаштована до нашої роботи, і об’ємна за інформацією, і конструктивна. Та якщо її автор пише, що “одне з провідних місць у Концепції відведене і туризму”, а наприкінці, що Концепція “... надто абстрактна і, так би мовити, утопічна”, бо “... теорія – це основа, а практика – діло”, – то все це означає, що 2 грудня ми провели презентацію чогось такого, чого не писали і про що і навіть думати не думали. А це вже момент більш ніж неприємний, а крім того, далеко не приватний: якщо учасники конференції, включно з цитованим автором, котрі перед тим, як висловлювати власні роздуми над Концепцією, ознайомилися з зазделегідь розданим текстом і зрозуміли цей текст як утопічний план до дії, – то це очевидна катастрофа. У такій ситуації не залишається вибору: треба ставати в самоопозицію (образно кажучи, для успішної контрацепції варто добре знати концепцію).
Тому коротко про передумови написання Концепції. Ідея її створення належала А.Садовому, і ця ідея лягла в основу його магістерської роботи. Улітку ц. р. розробники концепції мали зустріч з одним із провідних урбаністів Європи – директором краківського Інституту територіального та комунального управління проф. Збігнєвом Зьобровським. Спілкування з ним мало для нас два важливі наслідки. Перш за все професор Зьобровський детально познайомив із сучасними методологіями (“кухнею”) написання узагальнюючих і філософських засад розвитку міст: Катовіце, Варшави, Шефілда, Чикаго, Відня, Кракова etc. Крім того – що для нас було найважливіше – він дав нам зрозуміти, що для написання такої узагальнюючої концепції розвитку потрібно перш за все мати “відчуття” міста і звичайне бажання працювати над створенням такої концепції як громадянського акту. Розумілось, однак, що для урбаністичного втілення Концепції треба співпрацювати з фахівціями.
Перші враження від розглянутих концепцій “провокували” нас буквально на копіювання найближчого нам за духом краківського проекту. Переписування, як з’ясувалося досить швидко, виявилося “собі дорожчим”: особливості Львова давали себе знати на кожному кроці. Тому ми остаточно відкинули орієнтацію на будь-який варіант і зосередилися на втіленні власної візії Львова. Не будемо згадувати про численні дискусії та кількість випитої кави, – скажемо лише, що презентована нами Концепція є витвором колективного суб’єктивізму, а тому не застережена від вад і їх критики. Втім, можливо, завдяки такому відвертому суб’єктивізму концепція знайшла свою “крипту” в суб’єктивному світі кожного дискутанта.
З огляду на все сказане тепер ми почуваємо себе зобов’язаними подати це наше суб’єктивне бачення філософії розвитку Львова в одному з наступних чисел газети.
Автори концепції: Орест ДРУЛЬ, Юрій ЗИМА, Андрій САДОВИЙ, Олександр ФІЛЬЦ
|
|
