"Поліція моралі" воює з повіями, хоча воліла б їх легалізувати
СПЕЦПІДРОЗДІЛ
Остап ДРОЗДОВ
При управлінні карного розшуку УМВСУ у Львівській області не так давно почало діяти відділення з боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми.
“Новий підрозділ покликаний підвищити ефективність боротьби органів внутрішніх справ із проституцією, звідництвом, наркобізнесом, торгівлею людьми, вивезенням жінок за кордон для сексуальної експлуатації та використання у порнобізнесі. У компетенції новоствореного відділу є також протидія викраденню дітей, незаконним діям щодо усиновлення і венеричному зараженню”, – так компактно визначено функції новоствореного відділу в офіційній документації. Але працівники відділу й самі погоджуються з тим, що це означає появу у Львові “поліції моралі”.
За три місяці практичної діяльності вже можна говорити про пріоритетні напрямки роботи. “Це, насамперед, злочини, пов’язані з сексуальною експлуатацією, – уточнює керівник відділу Віктор Стельмах. – Так, заведено дві кримінальні справи стосовно звідництва, тобто сутенерства. Тривають два розслідування випадків вивезення жінок за кордон. Також одну людину, яка свідомо ухилялася від лікування венеричного захворювання, ми змусили це зробити під загрозою кримінальної відповідальності”.
Оскільки відділ ще надто молодий, то в основному він зосереджений на протидії проституції. “Ми – за легалізацію проституції, це зняло б багато проблем.
Проте оскільки існує стаття в кримінальному кодексі, то ми мусимо виконувати свої обов’язки,” – ніби виправдовується “шеф поліції моралі”. Дивно, що адміністративні штрафи на повій накладають... спеціальні комісії райдержадміністрацій. Не менш цікавим є й те, що повію та сутенера ловлять якраз у момент домовляння з клієнтом чи передачі грошей, до того ж вимагають письмових підтверджень останнього. Така практика, як і нічні рейди, погодьтеся, виглядає дещо анахронічною...
Окрім зазначених, до “парафії” відділу належать й інші пікантні сфери, які поки що залишаються на папері: порнобізнес, втягнення у злочинницьку діяльність, боргове закабалення, незаконне усиновлення, використання людини у збройних конфліктах, викрадення дітей, насильницька трансплантація органів та донорство. Окрім того, працівники відділу (а це наразі 4 особи) відстежують долю дітей, від яких відмовилися в пологових будинках, а також вихованців сиротинців. Певна співпраця налагоджується з Інтерполом, особливо якщо йдеться про вивезення українців за кордон на примусові чи інші роботи.
І все-таки – якими будуть наслідки діяльності відділення боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, чи не спалахне неконтрольована “підпільщина” – усе це покаже час. Очевидно, що повії та борделі все одно будуть, і це вимагає нерепресивних методів. Можливо, “поліції моралі” варто зосередитися на інших аспектах?
|
|
