Прем"єр Барак подав у відставку
Але має надію залишитися головою уряду
ІЗРАЇЛЬ
Андрій САЙЧУК
Ізраїльський прем’єр Єгуд Барак виступив у суботу під час телевізійного звернення до народу із сенсаційною заявою про свій намір подати у відставку.
За конституцією країни, перевибори прем’єра мають відбутися не пізніше, ніж через 60 днів. До того часу Барак зберігатиме свої повноваження глави держави.
Рішення Барака було несподіваним як для його опонентів із правої партії “Лікуд”, так і для соратників із Партії праці. Хоча відставка нинішнього прем’єра була цілком прогнозованою вже від липня, коли після провалу переговорів у Кемп-Девіді уряд Барака втратив більшість у кнесеті.
Очікувалося, що перевибори прем’єра відбудуться у травні 2001, разом із достроковими парламентськими виборами. Утім, як невдовзі стало зрозуміло, крок прем’єр-міністра був цілком продуманим. Барак за будь-яку ціну намагається не допустити до виборів Беньяміна Нетаньягу, екс-лідера “Лікуду”.
Річ у тім, що, за ізраїльськими законами, кандидат у прем’єр-міністри мусить бути депутатом парламенту, тоді як “Бібі” (так часто називають Нетаньягу в Ізраїлі), який наразі посідає перше місце у рейтингах популярності, не є членом кнесету.
Сам Нетаньягу провів минулої неділі прес-конференцію, запевнивши своїх прихильників, що в парламенті вже робляться кроки до його розпуску, щоби для “Бібі” вже не було перешкод поверненню у велику політику. Нетаньягу також виступив з критикою уряду Єгуда Барака, який, за його словами, несе відповідальність за погіршення ситуації в Палестині, де за останні місяці загинуло понад 300 осіб, у тому числі 86 ізраїльтян. “Ізраїль потребує нового лідера,” — підсумував він.
Проте є ще одна досить амбітна дійова особа, яка може стати на шляху до повернення Беньяміна Нетаньягу у крісло прем’єра. Це — 72-річний генерал Аріель Шарон, який змінив “Бібі” на посаді керівника “Лікуду” після ганебної поразки партії на парламентських виборах 1999 року. Хоча, за даними соціологічних опитувань, Шарон поступається Нетаньягу, він має позитивний імідж жорсткого, але розсудливого політика в ізраїльському суспільстві, яке розуміє, що перемога “Бібі” означатиме ескалацію конфлікту з палестинцями.
Натомість Шарона в ізраїльській пресі дедалі частіше порівнюють з іншим генералом — французом де Голлем, який зміг у 40-х роках припинити війну в Алжирі. Але чи зможе Аріель Шарон стати ізраїльським де Голлем, покаже час.
|
|
