Проблеми свободи слова в Україні не буде?
Принаймні це гарантує Президент України
А НАСПРАВДІ?
Ольга ЯЦЕНКО
Нарешті Президент відважився на рішучий крок. Можливо, це не така вже й велика відвага, а крок, продиктований часом і обставинами. Отож, перебуваючи на Вінничині, Леонід Данилович заявив, що підписав Указ про підтримку засобів масової інформації. Що це означає? “Я думаю, що заходи, передбачені цим Указом, взагалі знімуть проблему зі свободою слова в Україні з порядку денного “, — заявив Леонід Кучма.
Маємо кілька плюсів і, як завжди, кілька мінусів. Напевно, мусимо тішитися, що Президент нарешті зміг вголос заявити, що проблема свободи слова є на порядку денному. Нагадаємо, що подібних заяв наш Гарант не робив навіть після того, як одна з впливових міжнародних організацій внесла його в ганебну десятку “ворогів преси”. Значить, щось сталося... Можливо, це “сигнал”, який надіслали члени комітету з культури і освіти Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), обговоривши ситуацію ЗМІ в Україні ще 23 жовтня і наголосивши, що збираються ретельніше вивчити це питання 13 грудня в Парижі. Саме в тій порі відбудеться чергове засідання цього комітету, і там пройде так званий обмін думками. Україну представлятимуть заступник голови Держкомітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення Віталій Абліцов і голова парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Олександр Зінченко. Коментуючи наміри Ради Європи розглянути ситуацію зі свободою слова в Україні, Президент підкреслив: “Розглядати цю проблему нікому не заборонено, нехай розглядають”.
Натомість Олександр Зінченко заявив: він “абсолютно переконаний”, що поява президентського указу ніяк не пов’язана з наміром комітету з культури і освіти Парламентської Асамблеї Ради Європи розглянути 13 грудня питання про ситуацію зі свободою слова в Україні. “Я абсолютно точно можу сказати, що указ почав готуватися до запрошення української сторони взяти участь у засіданні комітету”, — сказав він. Якщо цей указ не є реакцією України на “сигнали” з Європи, тоді справа ця має виключно внутрішній характер. Тоді ж депутат не виключив, що під час дискусій у Парижі з питань свободи слова в Україні “не вдасться уникнути обговорення” скандалу з плівками, обнародуваними лідером СПУ Олександром Морозом. “Ми не маємо наміру уникати цього питання”, — підкреслив він, додавши, що учасники української делегації “поінформують, як у цій ситуації поводяться українські ЗМІ”. Сумнівів, що інформація з цього приводу буде повною і вичерпною, немає. Варто переглянути всі загальноукраїнські канали та газети (не беручи до уваги регіональні ЗМІ), і якщо комітет з культури і освіти ПАРЄ здатен робити логічні висновки, то вони вже незабаром стануть відомі широкому загалу.
А що ж сам Указ? У ньому затверджено низку доручень для центральних та місцевих органів виконавчої влади, які скеровані на усунення перешкод у роботі і подальшому розвитку українських ЗМІ. Серед усього незбагненого, що написано в Указі, уряд, зокрема, мав би передбачити забезпечення виконання вимог законів України про неприпустимість втручання в творчу діяльність журналістів, у тому числі і здійснення контролю за ідеологічним змістом інформації. Думаю, що саме це завдання для уряду є найважчим. Адже ідеологічний контроль можна здійснювати різними методами, зокрема, без крові, але з великими грошима. Як не дивно, але указ вже здобув перші критичні відгуки. Так, лідер Компартії України Петро Симоненко заявив, що “до проблеми свободи слова в Україні необхідно підходити з іншої точки зору, ніж в указі Президента України про підтримку ЗМІ”. “Сьогодні необхідно розібратися, кому які ЗМІ належать і яку політику вони проводять — державну політику чи захист кланових інтересів”, — не без рації зауважив Петро Симоненко.
Про інші аспекти свободи слова в Україні читайте в наступному номері.
|
|
