Присмерк Північноатлантичного альянсу
Андрій САЙЧУК
Ініціатива Євросоюзу стосовно створення власних збройних сил швидкого розгортання зустріла гостру критику зі сторони неєвропейських членів Північноатлантичного пакту на зустрічі міністрів оборони країн НАТО, що проходила минулого вівторка у Брюсселі. Міністр оборони США Вільям Коен вважає, що створення європейської армії перетворить НАТО на непотрібний “пережиток минулого”.
Найбільшого удару завдають американцям амбіції нової об’єднаної Європи мати власні збройні сили, тому не дивно, що саме Сполучені Штати вважають себе найбільш скривдженими. США мають найбільшу долю у фінансуванні НАТО. Так, утримування сил Альянсу коштує американському сплатникові податків 968 доларів щорічно (для порівняння, поляк сплачує на потреби НАТО лише 85 доларів на рік). Цікаво, що ідею створення невеличкого корпусу, який би комплектувався виключно європейськими країнами для розв’язання континентальних конфліктів, підказали самі американці, критикуючи не надто успішні дії європейців під час війни у Косово. Щоправда, тоді йшлося про підструктуру НАТО, а не про незалежні від блоку збройні сили. Нині ж американці непокояться, що європейцям просто забракне коштів для утримування відразу двох оборонних структур. Про це говорив на засіданні Ради НАТО Коен, звинувачуючи європейців у тому, що вони вже тепер недостатньою мірою фінансують Альянс. “Європейці хочуть до 2003 року створити свій військовий корпус. Направду, в такий спосіб вони створюють альтернативу НАТО, – сказав Коен, – а це неправильно... Північноатлантичний альянс може просто стати надбанням історії, і від цього програють усі країни, які беруть участь у блоці,” – пояснив він.
Шеф американського військового відомства був, безперечно, правий щодо історії. Північноатлантичний блок поряд із блоком країн Варшавського Договору був найвизначнішою дієвою особою періоду Холодної війни на геополітичній шахівниці. Але після розпаду СРСР проста схема повоєнного світу, поділеного на арену боротьби “демократичного Заходу” з “імперією зла” на Сході, була порушена разом із певною рівновагою сил. Тепер з’ясовується, що Вашингтону легше уявити вступ до НАТО Росії, ніж формування глобальної європейської держави із власними стратегічними інтересами та сферами впливів, у тому числі воєнних. Адже саме таким бачить майбутнє Євросоюзу нинішній голова Єврокомісії Романо Проді.
Разом з американцями своє занепокоєння планами ЄС висловлює Туреччина, а також новоприєднані до Пакту країни-члени, такі як Польща, Чехія чи Угорщина. Для останніх загроза зі Сходу залишається реальністю, тоді як вступ до Євросоюзу – у не надто чіткій перспективі. Ще більш туманною ця перспектива виглядає для ісламської Туреччини, яка підтримує проект створення європейської армії лише за умови допуску Анкари до процесу прийняття Євросоюзом рішень із питань безпеки. Дотепер Туреччина, як важливий союзник США на Близькому Сході, мала серйозний вплив у Альянсі. У разі послаблення НАТО, Туреччина автоматично втрачає свій привілейований статус на європейському континенті (це відбувається вже тепер, ілюстрацією цього є ситуація на Кіпрі та антитурецька позиція Єврокомісії з цього питання).
|
|
