Львів ділять на райони
Територіально-адміністративну реформу легко запровадити тільки на папері
МІСЬКРАДА
Ігор МЕЛЬНИК
Учорашнє засідання Львівської міської ради збіглося з відзначенням Дня місцевого самоврядування – найновішого українського свята, запровадженого президентським указом від 25 листопада 2000 року. Вислухавши привітання від митників та міського прокурора, депутати відзначили своє професійне свято інтенсивною роботою. Під головуванням секретаря ради Василя Білоуса було розглянуто понад тридцять питань.
Одне з них – про зміни адміністративно-територіального устрою міста Львова. 18 лютого Верховна Рада України
утворила новий Сихівський район. Тепер треба визначити його межі та, можливо, поміняти межі існуючих районів. Місяць тому, 3 листопада, міськвиконком розділив місто на шість районів (див. мапу), і депутати вчора повинні були затвердити це рішення.
Головний архітектор міста Володимир Швець, обґрунтовуючи нову районну структуру міста, говорив, що хоч опитування мешканців і не проводили, однак максимально намагалися врахувати думку адміністрацій існуючих районів.
Виділяючи окремий район у центрі Львова, міськвиконком намагався включити до нього всю територію історичної забудови, що зарахована до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. До цього часу всі ці об’єкти перебували на територіях чотирьох районів. Однак і при новому поділі за межами центрального Галицького району опинилася, зокрема, церква Св. Параскеви П’ятниці.
Рішення міськвиконкому не задовольнило частину депутатів, які намагалися вносити свої корективи стосовно меж районів. Було враховано поправку представників Шевченківського району, щоб додати до їх території ділянку між вулицями Городоцькою та Раппопорта, бо там розміщений райвідділ міліції.
Однак пропозиції повернути Рясне до Залізничного району, а територію між вулицями Чехова, Тершаківців та Івана Франка й стадіон “Україна” до Личаківського району не набрали потрібної кількості голосів. Тому ухвалу не було прийнято в цілому, а відкладено до наступного засідання.
За цей час, можливо, надійдуть і нові поправки, бо межі районів окреслені таки не найкращим чином. Наприклад, центральний район явно замалий – і за територією, і за чисельністю населення, і практично не має резерву для забудови. Було б доцільно його розширити до лінії залізниці, яка охоплює середмістя з півдня, заходу і півночі. Мікрорайон Рясне розташований надто далеко від основного масиву Шевченківського району і відділений від нього лісовими масивами, які навряд чи будуть забудовані. Натомість між Рясним та Левандівкою лежать незагосподаровані землі, які у перспективі підуть під забудову, через них буде прокладено магістралі. Натомість південна частина нинішнього Залізничного району (вулиці Любінська і Виговського) природно тяжіє до житлових масивів на вулицях Володимира Великого та Науковій і могла б скласти з ними цілісний район однотипної забудови.
Однак чиновники при визначені територій районів часто виходять з інших міркувань: наявність адміністративних будівель, непорушність територій ЖЕКів, базари і ятки, з яких можна щось збирати. Добре, що не враховується чисельність членів котроїсь із партій у районних організаціях. Але з’являються нові перспективи для партійного будівництва: треба буде утворювати нові райкоми.
|
|
