Мороза хотіли вбити?
КУЧМАГЕЙТ
Дмитро ЯЦЕНКО
Голова Харківського обкому Соцпартії Андрій Білогрищенко заявив, що на життя Олександра Мороза готували замах, а 28 листопада цього року нібито мав вийти указ про відставку прем’єра Віктора Ющенка. Прикметно, що саме 28 листопада – минулого вівторка – лідер соціалістів оприлюднив скандальні аудіозаписи розмов про зниклого журналіста Георгія Гонгадзе, які нібито вели Президент Леонід Кучма, голова його Адміністрації Володимир Литвин і міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко. Відтак ми стаємо свідками появи ще однієї версії: своєю заявою Олександр Мороз міг, по-перше, знешкодити загрозу своєму життю, а по-друге, врятувати Віктора Ющенка від відставки.
У прес-службі Кабінету Міністрів були здивовані твердженнями харківського соціаліста й заявили кореспондентові “Поступу”, що уряд працює у звичному режимі і працюватиме в ньому далі. Аналогічно прокоментували “Поступу” заяву соціаліста й у прес-службі Адміністрації Президента – ніякого указу про відставку не було. Однак зазначимо, що відставка прем’єра – доволі важлива подія, яка може серйозно вплинути на розташування політичних сил і розвиток ситуації в житті держави, тому інших думок від органів влади годі було сподіватись. Тож версія, яку оприлюднив Андрій Білогрищенко, має право на існування, як і будь-яка інша з уже висловлених.
Цікаво, що протягом тижня скандал навколо аудіозаписів фактично затьмарив справу Георгія Гонгадзе. Ні Генпрокуратура, ні МВС уже практично не повідомляють жодних подробиць про зникнення журналіста й експертизу знайденого в Таращі тіла людини, в якому попередньо впізнали Гонгадзе його колеги. Наразі інформаційний акцент перенесено на з’ясовування проблеми аудіозаписів від О.Мороза, причому в кроках офіційної влади яскраво простежується намагання загасити скандал, а заяву лідера соціалістів подати як наклеп.
І ось тут уже починається не розслідування скандальної справи, а розгортання політичної боротьби, в якій кожна наступна версія або заява якогось із політиків має сприйматися як черговий хід у своєрідній шаховій партії. Але хто ж грає в цю гру, і яка мета головних її учасників?
Згадаймо перші версії:
1. О.Мороз викинув компромат проти Л.Кучми з метою випередити якийсь компромат супроти себе. Сам лідер соціалістів в інтерв’ю “Поступу” заперечив цю версію і припустив, що вона могла з’явитися “з подачі” Адміністрації Президента. При цьому Мороз наголосив, що він здійснив морально-правовий акт: до його рук потрапила інформація про можливий злочин, і він після цього просто не міг мовчати.
2. Певні сили підкинули О.Морозові записи, щоби скомпрометувати Л.Кучму і при цьому залишитися “чистими” в очах Президента. Цією найбільш імовірною силою можуть бути українські фінансово-політичні клани, адже нещодавно Л.Кучма заявив, що боротиметься з олігархами. Крім того, на їх місце претендують два інші герої скандалу – Володимир Литвин і Юрій Кравченко.
Неважко здогадатися, що обидві ці версії вигідні перш за все Президентові, й вони, крім усього, дозволяють загасити скандал і виставити в незручній ситуації опозиціонера О.Мороза. Після його виступу в парламенті мав відбутися хід у відповідь. І Л.Кучма заявив у Мінську, що аудіозаписи – це брудна робота (читай: підробка) спецслужб, причому з контексту коментарю Президента виникало враження, що це спецслужби не українські, а, наприклад, російські або американські. Відтак з’являється вже версія №3. Її можна пояснити небажанням Президента грати відкрито проти замовників скандалу, наприклад, олігархів, які можуть іще більше ускладнити становище Л.Кучми викидом нової дезінформації або компромату. Крім того, зваливши провину на зовнішнього ворога (США або Росію), Л.Кучма намагається повернути до себе прихильність виборців, які могли легковажно повірити заявам О.Мороза. В останньому припущенні простежується аналогія з югославським варіантом, де було протистояння Слободан Мілошевич – США.
З погіршення стосунків між Україною та Росією можна зробити висновок, що російський президент Володимир Путін волів би бачити в Києві більш прогнозованого лідера, ніж Л.Кучма, а аудіоскандал вигідний Москві тим, що може загострити відносини України зі США. До речі, думка про “руку Москви” напрошується й у зв’язку з аналогічним випадком – зникненням журналіста у Білорусі та пов’язуванням цієї справи з Олександром Лукашенком. Тим часом США можуть тепер активно використовувати скандал у своїх інтересах: збереження в уряді прем’єра Віктора Ющенка, а України – в зоні своїх впливів.
Таким чином, за нинішнім скандалом можна помітити протистояння багатьох дійових осіб: Кучма – олігархи, Кучма – Мороз, Кучма – США або Росія, США – Росія. Однак і це ще не вичерпна картина. Заява про плановане вбивство О.Мороза – черговий хід у партії, який має на меті знову привернути увагу до Президента України, а це вигідно багатьом переліченим вище учасникам політичної гри. А от інформація про можливу відставку В.Ющенка може свідчити про паралельну шахову партію, в якій головний приз за перемогу – крісло прем’єра. Кандидатур тут також вистачає: ледь не всі олігархи та керівники силових міністерств бажали би сьогодні очолити Кабмін. Однак передчасний старт для будь-кого з претендентів означав би “виклик вогню на себе”, а в перспективі – передчасний фініш. Тому можна говорити лише про активізацію в окремих групах впливу. Наприклад, російська преса зненацька заговорила, що уряд може очолити головний податківець Микола Азаров, а потім лідер партії “Трудова Україна” Сергій Тигипко заявляє про відмову від депутатської недоторканності. Варто звернути увагу на те, що у С.Тигипка можуть “розкрутити” реноме реформатора, як це свого часу зробили з нинішнім прем’єром. Досить лише, щоби Президент видав відповідний указ про відставку В.Ющенка, можливо, з формулюванням: “За створення власного політичного іміджу”, – яке було колись апробовано для звільнення прем’єра Євгена Марчука.
Отже, охочих вийти переможцями з нинішнього скандалу вистачає. Не виключено, що найближчим часом число гравців іще зросте, адже, коли воюють усі проти всіх, шанси має кожен.
P. S. Як стало відомо, Президент України розпорядився надати О.Морозові охорону. Цікаво, що до лютого цього року Олександр Мороз користувався охороною на законних підставах – як екс-спікер Верховної Ради. Невідомо, чому цю охорону було знято (з порушенням законодавства). Хоча зрозуміло, що факт надання охорони О.Морозові (навіть на 3 місяці) Президент використає для підвищення свого особистого рейтингу.
Тим часом перший секретар політради СПУ Йосип Вінський закликав посилити роз’яснювальну роботу серед населення та розгорнути в регіонах рух під назвою “Народ хоче знати правду”. Під час цієї акції буде проводитись інформування громадськості про справи Г.Гонгадзе й О.Мороза. На противагу цьому руху в обласних центрах пропрезидентські сили збираються провести мітинги й інші акції, спрямовані проти “наклепницьких заяв соціаліста Мороза”.
|
|
