Коров"ячий сказ уже в Україні
У Львові зафіксовано три смертельні випадки, пов"язані з найбільш загадковою хворобою останніх років. Однак офіційна медицина відмовляється це визнавати
ЕПІДЕМІЯ
Вікторія ПРИХІД
Закінчення. Поч. – стор. 1
“Поява характерних для ЕЕГ змін у комбінації з особливостями клінічної картини можуть бути серйозною вказівкою на це захворювання” – стверджує Лідія Мар’єнко.
Ґрунтуючись саме на цьому методі, доцент Мар’єнко стверджує, що хвороба Кройтцфельда-Якоба була зафіксована у трьох уже померлих пацієнтів та що вона є й у тих двох, які ще живі. Ймовірними причинами захворювання було споживання ураженого м’яса, причому люди заразилися, схоже, не в Україні.
Одна з хворих, наприклад, довгий час перебувала на заробітках у Німеччині, де зараз виявлено кілька випадків “коров’ячого сказу”. Очевидно, що там вона і заразилася. Інший пацієнт, до речі, бізнесмен, який зараз через цю недугу прикутий до ліжка, довгий час також працював у Європі. Звичайно, однозначно стверджувати, що причинами були саме ці чинники, не можемо, але припущення зробити спробуємо.
Збудником захворювання Кройтцфельдта-Якоба є пріон – білок, що не містить у собі нуклеїнових кислот. Пріони значно менші за розмірами від вірусів, вони є в організмі кожної здорової людини, зокрема в лімфоцитах, на поверхні нервових клітин. За словами Лідіі Мар’єнко, патогенними вони стають при мутації гена, що їх кодує. Так утворюється білок з інфекційними властивостями і починається ланцюгова реакція перетворення нормального пріонового білка на більш стійку патогенну форму, яка витримує дію формальдегіду, високих температур, іонізуючої радіації, протеолізу. Поки триває інкубаційний період (він може тривати від кількох місяців до кількох років), відбувається накопичення “хворих” пріонів у нервовій системі, які згодом починають руйнувати нейрони. Внаслідок цього уражені частини мозку набувають характерного губчастого вигляду. Лідія Мар’єнко говорить: “Оскільки пріони є від народження у кожної людини, то не виникає імунної відповіді на дію патогенних пріонів, тобто внутрішніх захисних механізмів проти цієї інфекції немає”.
На початку хвороби характерними симптомами є перепади настрою, легке похитування, погіршення пам’яті, посмикування м’язів та їх атрофія. Згодом виникає глибоке недоумство, порушується мова, хворі перестають реагувати на оточуючих, стають дезорієнтованими. Смерть настає при наростанні паралічів, недоумкуватості і коматозному стані.
Якщо комусь ця проблема ще й досі видається лише бурею у склянці води чи звичайним галасом, що його здійняли газети задля банальної сенсації, то скажемо, що переконувати у протилежному чи лякати ми не маємо наміру. Важливо лишень, що всі повинні усвідомлювати небезпеку, яка – дай Боже, аби лише потенційно, – причаїлася поряд. Усе ж таки нагадаємо, що прогнози західних науковців є страхітливими. За їхніми підрахунками, в самій лише Великобританії, де, нагадаємо, вперше була виявлена хвороба Кройтцфельда-Якоба, її жертвами упродовж кількох наступних років можуть стати 200 тисяч британців. Звісно ж, прогнозам можна вірити, їм же можна і не вірити. Але, судячи з останніх даних, у Європі розпочалася друга хвиля епідемії, прогнозована кілька років тому.
Однак коли в Європі ця проблема обговорюється на повний голос, причому тамтешні уряди виділяють колосальні кошти на пошук методів лікування, то в Україні – принаймні таке враження склалося у кореспондентів “Поступу” – про “коров’ячий сказ” навіть не чули. Жоден з опитаних “Поступом” відповідальних чиновників не зміг ні підтвердити, ні спростувати наявність хвороби Кройтцфельдта-Якоба в Україні. В обласному управлінні ветеринарної медицини переконані в надприродних можливостях ветеринарного нагляду нашої митниці, себто що “яловичина проходить на митниці ретельний аналіз – і досі не було зареєстровано жодного випадку завезення зараженого м’яса”( див. “Поступ”, 25.11.2000 р.). Такі заяви, м’яко кажучи, занадто оптимістичні. Людмила Олійник, науковець-санепідеміолог, яка довгий час пропрацювала на митниці, каже, що апаратури, яка могла б виявити цей загадковий пріон, значно менший за вірус, не тільки у нас, але й у більш розвинутих країнах немає. Заступник головного державного ветінспектора України Микола Пацюк також дотримується думки, що в Україну цілком легально можуть завозити заражене м’ясо: “Виявити пріони ми звісно, не можемо. Єдине, що ми можемо зробити для того, щоби врятуватися від епідемії, це заборонити ввіз яловичини з країн, де зафіксовані випадки захворювання. Що ми і зробили”.
Зараз в Україну і справді заборонено ввіз яловичини з Німеччини, Великобританії, Швейцарії, Данії, Ірландії, Франції, Португалії, Люксембургу, Голландії, Бельгії. Натомість Польщі – найбільшого імпортера м’ясопродуктів у нашу країну – в цьому списку не виявилося. Хоча, зважаючи на появу “коров’ячого сказу” в Україні, сумнівно, що він оминув Польщу. Зрештою, Микола Пацюк каже, що найближчим часом усе може змінитися, оскільки українська сторона ретельно відстежує випадки захворювань на “коров’ячий сказ” у різних країнах Європи, а тьому коли щось подібне з’явиться у Польщі, то заборона, певна річ, буде негайно введена у дію. Про існування хвороби Кройтцфельдта-Якоба в Україні заступник головного державного ветінспектора України Микола Пацюк нічого не чув і був дуже здивований, коли кореспондент “Поступу” розповів йому про це.
Уся ця історія не була б такою страхітливою, якби не кілька наступних моментів, які роблять цю хворобу “чумою XXI століття”. Перше – це відсутність ліків. Це очевидно, бо інфекційний збудник, що викликає цю хворобу, був виявлений лише в 1997 році. Друге: складна діагностика захворювання, яка є надто дорогою, а відтак не кожному доступна. Третє: інкубаційний період, що є також недослідженим. Себто перш ніж у людини з’являться очевидні симптоми, може пройти не один рік. А це значить, що всі ми з вами можемо бути потенційними носіями хвороби. Четверте: заразитися нею можна як через кров, так і споживаючи м’ясо уражених тварин. П’яте: захворювання часто приймають за інше.
“Поступ” сподівається отримати аргументовані пояснення з боку відповідальних структур і буде ретельно стежити за розвитком ситуації. Однак уже зараз ми порадили б нашим читачам утриматися від споживання яловичини. Тим, хто взагалі не може обійтися без м’яса, медики рекомендують їсти свинину.
|
|
