Мода прозорих натяків
Демонстрація київських "Сезонів моди" у львівських історичних інтер"єрах
ПОДІУМ
Про небувалий аншлаг та атмосферу запаморочливого ажіотажу, що супроводжували УІІ фестиваль “Сезони моди” в Києві, “Поступ” уже писав (див. № 191, 21-22 листопада). Зі столичних реляцій цього професійного, по-справжньому зрілого, фестивалю моди, який подає об’єктивний зріз стану і тенденцій вітчизняної моди, випливало, що й наші краяни на цьому святі не були непоміченими. Так критика з-поміж колекцій Лілії Пустовіт, Віктора Анісімова, Ганни Бабенко, Олександра Моняка та Олексія Залевського якнайбільш самобутні відзначила моделі львів’янки Оксани Караванської, наголошуючи на її конструкторському хисті, чудовому володінні тканинами та фактурами, а також умінню працювати в різних стилях. Та одна справа читати висновки мистецьких критиків, а зовсім інша – переконатися у цьому на власні очі. І причому не з екрана телевізора (це якщо в когось сателітарна антена “лапає” французький Fasion Chanal, що зафільмував ексклюзивний ролик про модельєра Караванську), а з “живого” дефіле!
Нещодавно таку чудову можливість мали не тільки мешканці Одеси, а й Львова, – у цих містах організатори київських “Сезонів моди” вирішили робити регулярні щосезонні покази колекційних вершечків. Так цього разу київська РІА “Янко” та журнал “Єва” у партнерстві разом із телебаченням “Міст”, ТКО “Сивуля” й модельною агенцією “Б 2” представляли у Львові оповиту ностальгією за модою 20-их років колекцію Ольги Громової (4) “Скринька забутих примх”, збірку весняно-літнього одягу від Сергія Бизова (2), прозахідну розкомплексованість “На межі буржуазності” від Олени Ворожбит і Тетяни Земскової (3), ужитковий трикотаж та хутра, вироблені в Києві спільною україно-голландською фірмою HALFMOON... І само собою зрозуміло – славнозвісну колекцію Оксани Караванської (1) під вельми по-мистецьки концептуальною і красномовною назвою “Без назви”!
Подіум вибудували у найфешенебельніших львівських інтер’єрах, – у відреставрованих анфіладних залах Будинку вчених. Столичні модельєри були захоплені палацом, їм надзвичайно сподобалися ці історичні декорації. Навіть сам Сергій Бизов був не від того, аби стаціонарно перенести “Сезони” до Львова! А можливо, цій репрезентативності просто додали форсу режисура Сергія Бобака та світло, звук і відео, перфектно забезпечені “Мостом”. Та як би там не було, а понад 300 осіб – серед яких працівники модельного бізнесу, професіонали моди, журналісти та представники ділового бомонду – мали змогу бути присутніми на успішній презентації “Сезонів моди” на львівській сцені.
До речі, із багатьма учасниками цієї виїзної фестивальної вечірки львів’яни були знайомі, завдяки акціям попередніх років “Журнал “Єва” збирає друзів”.
Цього разу друзі зібралися не у помпезних театральних фойє, а дещо вужчим, але від того не менш теплішим колом у вишукано оформлених стінах колишнього клюбу, званого “казином”. Та справа не в розмірах дзеркала сцени, а в принципово інших засадах, бо, як не перестає наголошувати головний редактор журналу “Єва” Ірина Данилевська, “мета “Єви” – підняти рівень українського модельєрства на європейський рівень”. І справді, це не голослівні заяви. Завдяки “Єві” синхронно із європейськими презентаціями відбулися й українські прем’єри парфумів Hot Couture Givenchy. Завдяки “Єві” вперше у Львові побачили мистецтво не просто зіркових вітчизняних модельєрів, а таки тих, чиї розробки реально продаються на Заході!
Що ж до провідного львівського модельєра Оксани Караванської, то вона відзначилася тим, що представляла на показі не окремі моделі, а колекцію із тридцяти п’яти повноцінних комплектів одягу: пальто, костюми, сукні, блюзки, спіднє тощо... Завершували ці ансамблі ексклюзивно спроектовані й виготовлені аксесуари: капелюшки, рукавички, біжутерія, торбинки. До речі, дві останні “витребеньки” – суперхіт останніх тенденцій! Якщо до скляної біжутерії модницям не звикати, то скляні ... сумочки – неабияка новина! Майстерно виготовлені за вітражними технологіями, ці прозорі призми з коштовним ограненням самі по собі виглядають як ошатна прикраса. Тепер, як слушно зауважують знавці, Оксані Караванській залишається знайти партнера для виробництва ексклюзивного взуття, і її моделі стануть самодостатніми “речами в собі”: комплексно стильовими, й неповторно оригінальними. У кожному разі, ім’я Оксани Караванської вже й тепер сприймають на Заході за своєрідну візитну картку Львова. І, цілком можливо, що те, що тепер видається лише солодкими мріями, невдовзі стане реальністю: столиця української моди утвердиться у нашому місті і львівські подіуми “Сезони моди” збиратимуть не менше глядачів і тележурналістів, аніж київські. А може, й більше, адже від нас до Європи, здається, ближче?
М. Г.
|
|
