Праві колються, як волоські горіхи...
З"їзд Конгресу українських націоналістів завершився непорозумінням
ПАРТІЙНЕ ЖИТТЯ
Андрій СЕМЕНЮК
Останнім часом український політикум нагадує випускний клас радянської школи, в якому всі хочуть отримати золоту медаль, намагаючись відповідно себе проявити. Щось подібне зараз відбувається серед наших Рухів. Вони поділилися на три класи, кожен із яких намагається не втратити нагоди дати по писку іншому. Ще трохи, і рухівський театр почав би втрачати глядача, аж тут на допомогу прийшли друзі з КУНу й ОУН, котрі, минулого тижня на своєму організаційному з’їзді в Києві продовжили давню
українську традицію поділу влади...
Отже, минулого уїк-енду V Великий збір Конгресу українських націоналістів прийняв рішення про входження КУНу у блок із ПРП і НРУ, були також внесені деякі поправки до чинного статуту, а також обрано головою конгресу – на наступний термін – пані Славу Стецько. На Зборі також були присутні представники Організації українських націоналістів. Зокрема, одним із представників був Андрій Гайдамаха, який уповноважив надалі представляти позицію ОУН директора Інституту освітньої політики в Мюнхені Івана Равлюка.
Тертя на Зборі розпочалися тоді, коли настав час обирати новий Провід. За свідченнями представників КУНу, серед запропонованих представників були три найбільш неприйнятні фігури: заступник голови КУНу Сергій Жижко, голова Секретаріату Володимир Бурейчук і голова Київської міської організації Євген Лупаков. Представники ОУН теж мали певні міркування щодо можливого складу нового Проводу, та Слава Стецько чомусь не надала їм можливості висловитися з цього приводу.
На знак протесту Іван Равлюк і ще 135 членів організації просто покинули приміщення, де відбувався Збір, що теоретично повинно було паралізувати подальшу роботу через недостатню кількість учасників. Але сімдесят осіб, котрі залишилися, надто не переймалися ситуацією і швиденько, під керівництвом пані Слави, проголосували за новий Провід. Та ж частина, яка покинула зал засідань, визнала нелегітимність складу Проводу, водночас подейкуючи про Шостий Великий збір, який би мав переглянути це питання...
Усім подіям, які мали місце в часі кількох останніх днів, тепер старанно перемивають кісточки, підходячи до цього марудного процесу з різних боків. Виходить, що самому КУНу в цій ситуації теж непросто. Бо, якщо вірити словам його представників, КУН – це традиційна партія, якій до душі радше об’єднуватися, ніж розколюватися... Наприклад, до нинішнього блоку Конгрес був би не проти залучити такі партії, як УНР, УРП, УНП “Собор”.
Але чи буде мати КУН вплив на вирішення таких питань і чи не продовжить він відігравати роль традиційної української партії – питання залишається відкритим. А поки що праві справді колються, як волоські горіхи, роблячи це доволі помпезно, з застосуванням багатьох політичних новацій розколу, що не може не викликати “захоплення”...
|
|
