Уряд Ющенка - найнадійніший союзник Кучми?
Аудіозапис, який оприлюднив Мороз, може виявитися замовленням певних олігархічних структур?
POST FACTUM
Остап ВОЛЯНСЬКИЙ
Українські журналісти і політологи знову мають гарячу пору. Якщо тривалий час доводилося відшуковувати якусь більш-менш цікаву чи значиму інформацію в інформстрічках різноманітних агенцій, то тепер така інформація просто жене потоком. Дві резонансні справи минулого тижня примушуватимуть іще довго говорити про них, думати, аналізувати... Маю на увазі лист Ющенка й аудіозаписи Леоніда Кучми.
“Поступ” уже писав про ультиматум Ющенка. У тому матеріалі було припущення: якщо 28 листопада прем’єр здійснить поїздку до Донецька – то він залишиться прем’єром.
Ющенко залишився. Що більше, нині – завдяки політичній кризі, викликаній оприлюдненням аудіозаписів переговорів людини, подібної на Л.Кучму, з певним найближчим оточенням (навіть якщо записи виявляться фальшивкою), – становище Ющенка зміцнюється, а його рейтинг суттєво зростає.
У Леоніда Кучми, думається, вже минув перший шок після виступу Олександра Мороза, й він нарешті зміг тверезо оцінити ситуацію та здогадатися, хто ж його ворог, а хто – союзник. Принаймні йому мали би вже доповісти і дати вичерпний аналіз ситуації з багатьма можливими варіантами та прізвищами замовників. Ми розглянемо лише один із варіантів – без претензій на його вичерпність чи достовірність і безвідносно до ситуації в Україні.
Отже, на нашу думку, аудіозапис і його оприлюднення вигідні одному з українських олігархів. До цього висновку спонукають кілька моментів у біографії цього олігарха. Насамперед, “містер Ікс” (так умовно назвемо його) давно має негативне ставлення до сім’ї Деркачів, і в політичних кулуарах подейкують, що він намагається довести необхідність відставки Деркача-старшого з посади голови СБУ. По-друге, у нього є свої порахунки з Юрієм Кравченком, навіть цілком особисті. По-третє, цей олігарх невдоволений із посилення тандему Кравченко-Литвин (а ці особи виступають у ролі головних дійових осіб на відомій аудіокасеті). По-четверте, цей олігарх, не переходячи до активної критики Ющенка, вже підготував кандидатуру для заміни нинішнього прем’єра, а відтак і ймовірного кандидата у Президенти – слухняного та популярного політика з іміджем реформатора. На тлі “тихого протистояння” Ющенка та Кучми ситуація з листом (він так само може виявитися плодом діяльності тих же людей, які розповсюдили аудіозапис, а ще раніше – вперто поширювали інформацію про смертельну хворобу Президента) виглядає на першу серію чи прелюдію нинішньої аудіоакції. Доки суспільну увагу вдавалося прикути до проблеми, “чи може Ющенко без Тимошенко”, ніхто не задумувався над питанням, “чи може Кучма без Ющенка”.
Не важко здогадатися, що прем’єр-міністр і Президент опинилися в однаковій небезпеці. І це штовхатиме їх до примирення. Будь-які дії Кучми, спрямовані на зниження рейтингу Ющенка, автоматично призведуть до зростання потужності олігархів і до зменшення шансів Кучми спокійно добути до кінця свій термін без повторення єльцинського варіанта.
Те, що Ющенко після напівміфічного листа-ультиматуму залишився на своїй посаді й навіть 30 листопада відбув на чолі урядової делегації до Мінська на саміт голів урядів СНД, може свідчити про наявність взаєморозуміння між прем’єром і Президентом. Отже, Кучма погодився на вимоги Ющенка? І виступ Мороза в парламенті може стати акцією, спровокованою олігархічними колами, щоби спровокувати політичну кризу в державі?
З огляду на це Кучмі просто необхідні підтримка прем’єр-міністра та його вагоме слово. Як поведе себе Ющенко, і чи погодиться він підставити плече Президентові у важкий для того час? Це залежатиме від того, які плани самого Ющенка, бо він якнайменше подібний на легендарного князя Войшелка, який виступає у скрутний для держави час для того, щоби розбити всіх ворогів і повернути корону законному власникові. Ющенко має свої амбіції, і наскільки вони збігаються з інтересами Кучми – наразі не відомо. Становище таке, що Ющенко Кучмі нині потрібен більше, ніж Кучма – Ющенкові.
“Поступ” і надалі відстежуватиме ситуацію довкола “Кучмагейту”. Втім, нині можна сказати, що найбільше в цій ситуації шкода Олександра Мороза, – хоча, коли людина стає на кимось поставлені граблі вдесяте й удесяте набиває ґулю, – це вже не прикрий випадок, а тенденція.
P. S. Так чи інакше, а уряд уже чимало прислужився до збереження рейтингу Кучми і зробив багато, щоб інформація про інцидент розповсюджувалася якомога повільніше. Річ у тому, що 30 листопада 3600 населених пунктів України залишаються без світла і телефонного сполучення. Отже, мешканці цих населених пунктів не знають про заяву Мороза і продовжують гаряче любити свого гаранта Конституції. Мабуть, через стихійні лиха продовжує залишатися недоступним ряд інформаційних сайтів в Інтернеті. Так само через негоду заблоковано вихід опозиційних видань, у тому числі газети “Товариш”. Будемо сподіватися, що стихія в Україні лютуватиме все більше – в міру розгортання політичного скандалу. У зв’язку з цим пригадується фраза, яку кинув теледиктор Ігор Кирилов узимку 1991 року після повернення цензури на телебачення: “Відлига завершилася. Попереду – йорданські морози”.
|
|
