Кучмагейт
Лідер соціалістів Олександр Мороз заявив про причетність Президента до зникнення журналіста Георгія Гонгадзе
СКАНДАЛ
Кость БОНДАРЕНКО, Дмитро ЯЦЕНКО
Такого гучного політичного скандалу Україна ще не знала. Олександр Мороз із трибуни Верховної Ради, а потім і на прес-конференції звинуватив Президента України Леоніда Кучму в замовленні зникнення відомого журналіста Георгія Гонгадзе. Як заявив лідер соціалістів, про плановану проти журналіста операцію знав глава Адміністрації Президента Володимир Литвин, а її виконання забезпечив міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко.
На доказ своїх слів лідер соціалістів представив запис розмов, які нібито вели між собою Кучма, Литвин та Кравченко. Олександр Мороз зазначив при цьому, що запис він отримав від офіцера СБУ, який за умови гарантій особистої безпеки готовий навіть свідчити у суді. Пізніше стенограма кількох епізодів розмови з’явилася на інтернет-сторінці “Української правди” (www.pravda.com.ua) – газети, яку очолював Георгій Гонгадзе. Співрозмовники на суржику з активним використанням нецензурної лексики розмовляють про Гонгадзе. Сама розмова виглядає дуже хаотичною і деколи незрозумілою, однак із багатьох моментів і справді можна зробити висновок про плановане викрадення Гонгадзе. Проблема лише в тому, чи є це оригінальний запис, а не підробка, і чи дійсно голоси співрозмовників належать, як заявив Мороз, вищевказаним посадовим особам: Сам Олександр Мороз заявив, що запис справжній: він пройшов кілька експертиз на автентичністьу закордонних структурах, які готові підтвердити свій висновок на вимогу відповідних органів в Україні. Наразі ж касету із записом народний депутат передав спеціальній слідчій комісії у Верховній Раді, що займається розслідуванням справи зникнення Гонгадзе.
Що ж далі? Леонід Кучма особисто жодних заяв проти аргументів Мороза не висунув. Прес-секретар Президента Олександр Мартиненко зачитав журналістам заяву про те, що виступ Олександра Мороза є образою та наклепом. За його словами, Президент Леонід Кучма вважає твердження лідера соціалістів безпідставними й такими, що підпадають під дію Кримінального кодексу України. На цій же прес-конференції глава Адміністрації Президента заявив, що подасть на Олександра Мороза до суду за образу своєї честі та гідності й вимагатиме морального відшкодування у розмірі 33 гривні (Цікаво, чому саме таку суму? Адже символічні “33 срібняки” є платою за зраду, а не за наклеп; отже, можна припустити, що Литвин розцінює заяву Мороза як зраду якоїсь важливої таємниці?). Аналогічно до заяви президентської прес-служби вчинив і Центр громадських зв’язків МВС: в обох документах йдеться про те, що проти Олександра Мороза буде вжито адекватних заходів.
Оприлюднила свою заяву і Служба безпеки України, керівництво якої категорично заперечило причетність своїх працівників до запису розмов високопосадових осіб. Знаючи про напруженість стосунків між керівниками МВС та СБУ, можна припустити, що Служба безпеки хоча б нишком, але тішиться: в середовищі українських силовиків із СБУ давно поговорювали про те, що варто усунути від активної діяльності пару Литвин – Кравченко.
Так само не виглядав схвильованим і віце-спікер парламенту Віктор Медведчук. Останнім часом середовище СДПУ(о) почало дедалі частіше ставати об’єктом президентської критики, і, що цілком імовірно, нині Віктор Володимирович може відчувати певну сатисфакцію.
Що стосується Володимира Литвина, то версія про його причетність до “справи Гонгадзе” висувалася ще спочатку: річ у тім, що за чотири дні до зникнення журналіста, 12 вересня цього року, на сайті “Українська правда” з’явилася стаття Г. Гонгадзе “Політичний стайєр”, присвячена Литвинові. Ця стаття була витримана у дещо різкішій формі, аніж часто згадувана стаття про Волкова, хоча саме на останню чомусь вказували найчастіше.
Закінчення – стор. 4
|
|
