Румунія впадає у крайнощі
До другого туру президентських виборів потрапили екс-комуніст Ілієску та ультраправий Тудор
ВИБОРИ
Євген ГУЛЕВИЧ
У Румунії триває підрахунок першого туру (вочевидь, уже першого) президентських перегонів, і вже попередньо відомо двох потенційних кандидатів другого туру – це колишній комуніст, 70-літній Іон Ілієску (37% голосів), який шість років, від грудня 1989 року, керував країною після падіння диктатури Ніколая Чаушеску, і ультраправий Корнеліу Вадим Тудор (27% – в основному завдяки підтримці зі сторони безробітних й інших незадоволених), поет і видавець, знаний своїми антисемітськими та антиугорськими виступами, втім підозрюваний у контактах з колишньою політичною поліцією.
Паралельно відбулися вибори до парламенту: посткомуністи Ілієску (Румунська соціал-демократична партія) здобули 40% голосів, а партія “Великої Румунії” Тудора, яку зчаста порівнюють з австрійською радикальною Партією свободи Йорга Гайдера, вирахувала з елекційних листів собі 22%.
За даними т. зв. exit polls – опитувань на виході з виборчих дільниць – значну поразку на виборах отримала румунська правоцентристська коаліція, яка, керуючи країною, останні чотири роки скомпрометувала себе внутрішніми чварами і в результаті не спромоглася виставити єдиного кандидата. Навзаєм екс-комуністу Ілієску, харизматичному та енергійному колишньому апаратнику, і популісту й націоналісту Тудору кандидати від правих провадили свою кампанію тихо й скромно, а відтак, цим лише прислужилися “майбутній” перемозі Ілієску. Також зазнав поразки ще чинний президент і голова християнських демократів Еміл Константінеску, який ще кілька місяців тому освідчився у своєму розчаруванні політикою й всезагальною корупцією.
Голосували переважно старші люди, які і є, в основному, електоратом вибраних партій. Після 11 років з часу повалення комуністичного режиму більшість румун, однак, і досі зазнає зниження рівня життя і майже не цікавиться політикою. 40% мешканців країни живе за менш, ніж 30 доларів на місяць, інфляція в країні складає 45%, безробіття – 9,8%, майже половина населення має доходи менше 30 доларів на місяць. Румунія і за таких умов усе ж таки є у списку кандидатів на вступ до ЄС (що, до речі, було однією з головних передвиборчих тем усіх кандидатів).
Очевидно, що Румунія переживає важкі кризові моменти у своїй біографії і, на відміну від більшості посткомуністичних держав центральної і східної Європи, за останні 10 років мало чим може похвалитися як у сфері економіки, так і політики. Найбільш імовірний прихід до влади екс-комуніста Ілієску навряд чи виведе країну з кризового стану загальної бідності. Румунські оглядачі зазначають, що “ці вибори показали, що Румунію час виносити на ношах”. Останню крапку в передвиборчих кампаніях поставить, проте, другий тур виборів, який, вочевидь, буде призначено на 10 грудня.
|
|
