За лаштунками порозуміння
АКЦІЯ
Зоряна ОНИШКЕВИЧ
Минула неділя відзначилась одночасним великим ранковим передзвоном: дзвони всіх храмів Львова велично закликали весь чесний люд нашого міста відвідати свої святині – й після щирої молитви забути назавжди всі образи й примиритися з цілим світом, але перш за все – з собою та своїми ближніми. Пізніше, під час читання святих книг майже усіх релігій, громади яких присутні у нашому місті, львів’яни обіцяли спрямовувати всі свої духовні сили на виконання Божих заповідей, любити своє місто й бути толерантними до всіх, адже то був День примирення та порозуміння. День, який ретельно планувався і готувався уже давно. День, дату якого кілька разів переносили (і, вочевидь, недаремно).
Отже, День примирення і порозуміння відбувся у Львові – місті, де більшість мешканців є греко-католиками, – без Єпископа-Помічника Глави Української Греко-Католицької Церкви Владики Любомира Гузара, який із невідомих нам достеменно причин не вийшов на святкування.
Фанфарний сигнал із вежі ратуші закликав наших співгромадян послухати привітання керівників релігійних організацій, а голуби, які полинули в небо, мали символізувати мир і спокій. Колона вирушила у Похід Примирення.
Зупинившись для молитви біля фігури Божої Матері, львів’яни попрямували від пам’ятника Шевченкові до площі перед Оперним театром між вогняними арками (вони, щоправда, через погану погоду горіли через одну) та водяними каскадами, які стали найбільш прийнятними символами примирення та очищення для представників усіх релігій. Видовище претендувало на незабутність, значимість і красу. Можливо, сьогодні, коли більшості з нас так нелегко, якраз і бракує мінімального порозуміння, доброти і того прекрасного, яке є вічним. Та чомусь не всі хочуть це зрозуміти: у той час, коли у вікнах львів’ян загорялись свічки, які продовжували вже у затишних домівках свято миру, дві жіночки – мабуть, також львів’янки – з обуренням вигукували погрози на адресу всієї львівської влади та Василя Куйбіди зокрема. Їхній гнів викликали кольорові лампи, що прикрашають площу біля Опери, ніби загаслий ліхтарик зможе принести добробут у галицькі родини.
|
|
