Чергові втрати Руху
Львівські рухівці не захотіли змін і ще раз обрали головою обласної організації Ярослава Кендзьора
ВИБОРИ
Сергій СМІРНОВ
Цієї неділі відбулася звітно-виборча конференція крайової організації Народного Руху України. Ще за кілька тижнів до цього було відомо, що основна боротьба за місце формального лідера львівських рухівців розгорнеться між Ярославом Кендзьором та Тарасом Чорноволом.
Присутність на конференції Геннадія Удовенка та Михайла Косіва давала підстави сподіватися на чесну боротьбу, однак от що дивно: Тараса Чорновола (народного депутата України від Львова, сина В’ячеслава Чорновола) навіть не запросили у президію. Більше того, у ході всіх виступів та звітів ім’я Тараса навіть не згадували. Погодьтеся, що при переліку всіх проблем, які спіткали Рух, – розкол, смерть В’ячеслава Чорновола, програш у президентській кампанії, явно слабкі позиції під час всеукраїнського референдуму – якось навіть занадто святково звучала радість із приводу виграшу Тараса Чорновола під час недавніх довиборів у Верховну Раду. Мабуть, саме тому, говорячи про цю перемогу, виступаючі скромно констатували “перемога нашого кандидата”, “виграш рухівця”, “наша перемога” тощо. Мабуть, саме тому чимало оплесків дісталося Ярославові Кендзьору, про якого мовилося, що він чи не найбільше доклався до цієї перемоги.
Під час свого сорокахвилинного звіту Ярослав Кендзьор торкнувся основних досягнень організації, серед яких зачепив і відверто негативні: дісталося на горіхи заступникам – Ярославу Піткові та, дещо менше, Ігореві Держку, які не використали своїх владних можливостей для рухівських потреб. Тим не менше, напевно, показовим стало те, що Ігор Держко таки залишився на своїй посаді (його, до речі також висунули кандидатом на голову організації, але він відмовився – на користь Кендзьора), а Ярослав Пітко не потрапив навіть до складу Проводу (його також висунули на посаду голови організації, але він відмовився на користь Чорновола). Між іншим, саме Ігор Держко і вів конференцію, поки не відбулися вибори голови організації. Спочатку хтось у залі висловив сумнів, чи доречно буде заступникові голови обласної адміністрації робити це, адже присутні журналісти можуть розцінити це як тиск влади на рухівських делегатів, на що Ярослав Кендзьор авторитетно заявив, що Держко – насамперед рухівець, і лише потім – державний службовець, чим поставив, вочевидь, під сумнів недавню тезу львівського намісника Степана Сенчука про необхідність департизації влади.
Одним словом, на повторний термін головою крайової організації Народного Руху України знову було обрано Ярослава Кендзьора переважною більшістю голосів (162) при відкритому голосуванні. Тарас Чорновіл отримав 43 голоси, 57 учасників конференції утрималися...
На жаль, доводиться констатувати, що Народний Рух знову пережив втрати, відсторонивши від активного життя організації Тараса Чорновола та Ярослава Пітка – людей, які на ділі показали (перший – у Верховній Раді, другий – очолюючи львівську “Просвіту”), що вони можуть (і, найголовніше, – вміють) працювати.
Узагалі ж, під час конференції дуже багато говорилося про розкол, який провокують певні сили, зіштовхуючи лобами Кендзьора та Чорновола, що амбіції останнього є просто бажанням породити конфлікт. Однак, як уже зовсім ввечері зізнався Тарас Чорновіл, він зовсім не думає про те, щоби міняти свої позиції. Його програш на виборах голови організації зовсім не стане причиною його відходу від рухівських принципів чи організації в цілому. Він зосередиться на своїй роботі у Верховній Раді, громадському комітеті з зустрічі Папи Римського, роботі з виборцями та партійній роботі. Жодного розколу, принаймні з його ініціативи, не станеться, запевняє Чорновіл.
|
|
