Головний біль - біль голови
Останні 10 років ХХ сторіччя за ініціативою Американської академії неврології Конгрес США проголосив “Декадою мозку”, і це підтримали Всесвітня федерація неврологів і ВООЗ.
Із запитанням, із чим же це пов’язано, я звернувся до завідуючого кафедрою неврології й нейрохірургії факультету післядипломної освіти Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького, Заслуженого діяча науки і техніки, доктора медичних наук, професора, академіка Володимира Миколайовича Шеваги.
– У світі зростає кількість таких захворювань, як інсульт, травми голови, паркінсонізм та ін., які супроводжуються ураженням головного мозку. Зокрема, досить поширеною патологією є ураження судин головного мозку (інсульт). Щорічно у світі реєструється біля 6 млн. інсультів, в Україні – близько 130 тисяч. Смертність від інсульту в країнах Західної Європи становить близько 100 випадків на 100 тисяч населення, а в Україні вона у 2,5 разу перевищує показники країн Заходу. В більшості економічно розвинених країн Європи, Японії та США цей показник за останні 10-15 років знижується, а в країнах Східної Європи – зокрема, в Україні – він продовжує зростати. Усе це підвищує необхідність докорінного поліпшення надання допомоги хворим із захворюванням судин головного мозку, що може бути зроблене тільки після досконалого вивчення різних аспектів цієї проблеми.
– Які найчастіші наслідки перенесеного інсульту?
– В Україні близько 30% хворих з інсультом помирають упродовж першого місяця від початку захворювання; у країнах Європи – близько 24%. До трудової діяльності після перенесеного інсульту повертаються тільки 20% хворих, а 80% стають інвалідами І – ІІ групи, які нерідко потребують стороннього догляду. Така гірка статистика пов’язана з тим, що головний мозок дуже вразливий на брак кровопостачання. При інфарктах міокарда 80% хворих повертаються на свої робочі місця і тільки 20% стають інвалідами. Таким чином, проблема інсульту набуває не тільки медичного, але й соціально-економічного значення.
– Що є причиною розвитку інсульту?
– Мозковий інсульт є наслідком багатьох причин, серед яких основне місце посідають гіпертонічна хвороба й атеросклероз, а також їх поєднання.
– Які сучасні перспективи лікування інсультів?
– Найкращі результати при лікуванні інсультів ми одержуємо при початку їх лікування у перші хвилини й до 6 годин від початку розвитку захворювання. На сьогодні існує досить широкий асортимент ліків, а при певних показах застосовується і хірургічне лікування. Однак, як уже сказано вище, результати лікування дуже невтішні. Тому найбільш ефективним є недопущення розвитку інсульту. Для цього необхідно вміти розпізнавати найбільш ранні прояви розвитку недостатності мозкового кровообігу і своєчасно проводити їх лікування.
– Якими є ранні прояви недостатності мозкового кровообігу?
– Початковим проявом недостатності мозкового кровообігу є головний біль, головокружіння погіршення пам’яті й працездатності. Ці симптоми утримуються не менше ніж три місяці. Вказані вище скарги можуть бути причиною цілого ряду інших захворювань (простудні захворювання, травми і
т. д.), але в цих випадках вони зберігаються переважно упродовж значно меншого проміжку часу.
– Чи є сьогодні у людей можливість провести обстеження та отримати кваліфіковану консультацію при підозрі на захворювання, яке тільки починається? Тобто як можна дізнатися, чи є ураження судин головного мозку, чи його немає?
– Усі невропатологи районних чи міських поліклінік можуть надати кваліфіковану пораду. Крім того, співробітники нашої кафедри протягом багатьох років, займаються вивченням методів діагностики та лікування ранніх форм ураження судин головного мозку. На кафедрі проводиться обстеження хворих з використанням складних біохімічних методів діагностики. Лікування проводиться на основі науково-обґрунтованих схем застосування медикаментів. Ті, кому не байдуже їх здоров’я, можуть звернутися за тел:
597-485, і тоді їм буде призначено час прийому для обстеження та визначено лікування.
А після усього сказаного варто зробити не великий підсумок. У випадку інсульту ми прирікаємо себе (і, що найбільш неприємно, наших близьких) на тяжкі випробування. Часто саме останнього нам хочеться найменше. Можливо, варто подумати про це тоді, коли ми ще в змозі ходити і думати... самостійно. І не варто до останнього тримати для себе “одну кулю” – так, про всяк випадок... Бо хто його знає?
Розмовляв Дмитро ДУБАНЕВИЧ
|
|
