Саміт примирення в Загребі
БАЛКАНИ
Олег Комарчук
Учора в хорватській столиці розпочалася зустріч у верхах, яка ще півроку тому, за правління в Югославії Слободана Мілошевича, здавалася неможливою. У Белграді зібралися керівники країн Євросоюзу та п’яти країн, що утворились на теренах колишньої Федеративної республіки Югославії – нинішньої Союзної республіки Югославії (до складу якої входять Сербія та Чорногорія), Хорватії, Словенії, Македонії та Боснії і Герцеговини. Президент Франції (країни, яка нині головує в ЄС) Жак Ширак під час відкриття саміту оголосив про відкриття нової сторінки в європейській історії.
Об’єднана Європа ставить перед собою щораз, тим складніші завдання, і всіх, хто пильно стежить за європейськими процесами, примушує затамувати подих. Цього разу Євросоюз вирішив помирити між собою країни колишньої Югославії. Не треба пояснювати, наскільки важко примусити миритися народи, які на початку останнього десятиліття ішли один проти одного зі зброєю в руках. І тому залишається незрозумілим, які механізми для цього спробують обрати країни “п’ятнадцятки”.
Звичайно, окреслена Жаком Шираком перспектива потенційного членства 5 колишніх республік Югославії, а разом із ними й Албанії в Євросоюзі (що означає перспективу економічного розвитку, а відтак і покращення добробуту населення) є тим медовим пряником, який звабить будь-кого. Тим паче, ще й обіцяно фінансову допомогу балканським країнам у розмірі 4 мільярдів доларів США. Однак чи є це достатньо для загальнобалканського примирення.
Кілька днів перед початком зустрічі керівник зовнішньополітичного відомства Франції Юбер Ведрін не зумів владнати з емоціями і назвав заплановану зустріч “самітом возз’єднання”. Можливо, пан Ведрін у своїй уяві спробував перенести на Балкани інтеграційні процеси, які нині переживає Європа, і трохи забув про екс-югославську специфіку. Як би там не було, але це його висловлювання спричинило великий переполох на Балканах. Дарма, що потім європейські лідери намагалися спростувати думки про возз’єднавчі наміри. Колишні югослави раптом згадали взаємні образи.
Отже, офіційні представники Хорватії стали вимагати від новообраного президента Югославії Воїслава Коштуніци вибачення за колишню сербську агресію. Прихильники правих у Хорватії навіть провели серію мітингів та демонстрацій, засуджуючи Коштуніцу. Однак той не став відповідати на ці заклики, а, перевівши дискусію з площини минулого до сьогодення, висловив стурбованість із приводу нападів на територію Сербії, які здійснюють воєнізовані загони косовських албанців.
Треба сказати, що доволі складною залишається і проблема Чорногорії. Нагадаємо, що ця югославська республіка не визнає Воїслава Коштуніцу президентом Югославії, а лише Сербії, і докладає усіх зусиль, щоб піти шляхом незалежності. А тому досить важливо, як прийматимуть європейські лідери на саміті чорногорського президента Міло Джукановича.
|
|
