Аграрні успіхи Львівщини
АГРАРНЕ
Іванка ПОПОВИЧ
Перший заступник голови Львівської облдержадміністрації Ярослав Гадзало з задоволенням повідомив журналістів, що міністр АПК України Іван Кириленко не приїхав до Львова на підведення підсумків виконання Указу Президента України Леоніда Кучми від 3 грудня минулого року “Про прискорене реформування в агропромисловому секторі економіки”. Причиною такого задоволення стало те, що, на думку міністра, немає потреби відвідувати регіони, які стовідсотково виконали Указ Президента й успішно реформували колгоспи та пропаювали землю. Зрозуміло, що Львівщина – саме з таких. Міністр натомість вирішив відвідати найпроблемніші області – Донецьку та Миколаївську.
“Сьогодні на базі 670 колишніх колективних селянських підприємств створено 730 приватних агроформувань, які працюють на основі приватної власності на майновій землі, – поділився результатами реформи Ярослав Гадзало. – 58 тисяч селян Львівщини забрали свої земельні частки, – це майже 90 тисяч гектарів землі, яка останнім часом просто не використовувалась. А найважливіше – це те, що вперше за останні десять років зафіксовано зростання сільськогосподарського виробництва”.
“На мою думку, значною мірою успіхами в реформуванні аграрного сектора Львівщини – і це є нашою особливістю – ми завдячуємо активній роботі та співпраці з науковцями, – вважає ректор Львівської аграрної академії академік Володимир Снітинський. – Власне, концепція формування агропромислового комплексу Львівщини і була розроблена нами разом із академіком НАН України Мар’яном Долішнім. І це, треба зазначити, є цілком новим явищем, коли вчені НАН України з такою увагою ставляться до проблем сільського господарства та проблем села”.
На думку самого Мар’яна Долішнього, проблема реформування аграрного сектора полягає передовсім у розумінні регіональних можливостей. “Необхідно чітко зрозуміти, що зони лісостепу та степу, Карпат і Полісся – це абсолютно різні зони, – вважає Мар’ян Долішній. – Тому загальна концепція реформування села повинна бути пристосована до певних локальних умов. Тобто треба мислити глобально, а діяти локально”.
|
|
