Президент займався в Туреччині PR-ом
Леонід Кучма розповів туркам, як він приструнить Верховну Раду
АГІТПРОП
Дмитро ЯЦЕНКО
Президент України Леонід Кучма знову висловився за якомога швидше внесення до Конституції поправок за результатами квітневого всеукраїнського референдуму. Однак, що дивно, тепер голова держави розповідав про своє бажання не депутатам Верховної Ради і навіть не українцям, а туркам – під час візиту до їхньої країни цими днями. А найцікавіше, що перед поїздкою до Туреччини гарант Конституції подав до Верховної Ради два законопроекти: про обмеження депутатської недоторканності та про право Президента розпускати парламент.
Логіка в одкровеннях перед турецькою громадськістю є, і вона цілком зрозуміла. Як відомо, український парламент не надто прагне редагувати Основний Закон відповідно до побажань наших громадян; не забуті ще і претензії Парламентської асамблеї Ради Європи та Венеціанської комісії, які від моменту виникнення ідеї референдуму не припиняють галасувати про загрозу демократії та парламентаризму в Україні. Відтак із наближенням у Верховній Раді чергових баталій щодо імплементації результатів референдуму Леонід Кучма починає активно шукати собі підтримку за кордоном. А Туреччина, хоч і входить до Євросоюзу, є, фактично, азійською державою, яка має багато спільного з Україною, наприклад, у проблемах із корупцією та розвитком демократії. Тож навряд чи наш Президент почав би говорити про необхідність імплементації десь у Парижі чи Лондоні – там би президентську PR-кампанію просто не зрозуміли.
Отже, згадавши черговий раз “незлим” словом українських парламентарів, Леонід Кучма заявив, що шукатиме додаткові засоби впливу на Верховну Раду, якщо їй не вистачить політичної зрілості для прийняття позитивного рішення щодо законопроектів з приводу перших двох поправок до Конституції. “Я не збираюся присвятити чотири роки перманентній боротьбі з парламентом, втрачаючи щороку позитивні зрушення в економіці”, – емоційно висловився Президент, однак які саме методи впливу він збирається застосувати проти непокірного парламенту, поки що залишив у таємниці.
У тому, що засоби впливу таки будуть ужиті, можна навіть не сумніватись, оскільки в поданих Президентом законопроектах є чимало сюрпризів. Наприклад, у питанні обмеження депутатської недоторканності. Якщо парламент проголосує за цей документ, то будь-якого депутата можна буде заарештувати лише за рішенням Верховного суду, а порушити кримінальну справу зможе лише Генпрокурор або особа, котра виконує його обов’язки. Досвід діяльності Генеральної прокуратури вже засвідчив, що у своїх діях вона керується головно настоєм Президента і його Адміністрації, а про Верховний суд слід сказати окремо. Наразі на цей орган має найбільший вплив Компартія, однак розгляд багатьох питань у Верховній Раді довів, що комуністи вже не раз ішли на компроміси з Адміністрацією Президента, варто було тільки пустити поголос про можливість заборони КПУ.
Інший проект закону стосується президентського права розпуску Верховної Ради, якщо парламент не утворить більшості протягом 30 днів (більшість повинна діяти протягом усього терміну повноважень Верховної Ради) або не прийме бюджет протягом 92 днів. У разі розпуску парламенту Президент може призначити дострокові вибори, які мають відбутися через 60 днів, а от обраний під час дострокових виборів парламент Президент уже не може розпустити протягом року. Крім того, Президент не матиме права розпуску за пів року до завершення своїх повноважень і під час дії військового чи надзвичайного стану.
Словом, на Верховну Раду чекають нові тяжкі випробування, і загрожують їй не надто привабливі перспективи подальшого існування в разі прийняття президентських законопроектів. Страх перед розпуском і перед криміналом перетворить багатьох нардепів на слухняних дітей. Єдиним шансом для парламентарів може бути сильна Верховна Рада, яка б обиралася за пропорційною системою з представників партій. І розгляд такого виборчого закону може відбутись уже у грудні, однак іще раніше Леонід Кучма попередив про марність цих надій: голова держави заявив, що підтримає закон про вибори на пропорційній основі лише за умови створення двопалатного парламенту. А от нинішня мажоритарно-пропорційна система виборів поки що гарантуватиме існування слабкого та неструктурованого парламенту, який продовжуватиме виконувати волю зовсім не виборців.
|
|
