АРХІВАРІУС
1920
Непотрібна щедрість
Одною сумнівної якості прикрасою центру міста є готель Варшавський, власність п. Франца Мошковиця, допотопна розвалина, яку свого часу магістрат порадив розібрати з огляду на те, що вона грозить завалитись. До цього “приміщення”, населеного останнім часом лише щурами, раптом прониклася симпатією VI армія, яка, як ми довідались, вирішила перенестись до готелю, а перед тим відреставрувати його, звичайно за бюджетні кошти, що поглинуло б за скромними підрахунками принаймні півмільйона марок. Бо ж без цих вкладів будинок не надається до використання.
Цей замір відповідних влад VI армії є принаймні дивний. Адже ж є у Львові незакінчені державні будинки, які при такому грошовому вкладі могли б віддати принаймні такі послуги, як якийсь там готель Варшавський, а ще б мали ту перевагу, що вкладені у викінчення бюджетні кошти перейшли б лише до іншої позиції державної власності, а отже, залишилися би у бюджеті міста, не збагачуючи громадським коштом приватну особу, і то без жодної рації і потреби.
Хочемо вірити, що рішення чи лише замір відповідних чинників VI армії у справі готелю Варшавського могли народитись лише через поспіх і недогляд. Бо якщо б вони були обдуманим результатом, то такі дії можна було б окреслити лише одним виразом: кари гідне марнотратство цінної громадської копійки. Цю справу не спустимо з ока.
1940
Затія вовка в овечій шкурі зірвалася
На перших порах, по встановленні радянської влади, куркульський посіпака – пройдисвіт Фурманець зумів затесатися до членів сільської Ради с. Сушно, Радехівського району. Актив села спіймав його на темних махінаціях і шахрайстві. Селяни домоглися і вигнали пройдисвіта з сільради.
Почалася підготовка до виборів у місцеві Ради депутатів трудящих. Виборці почали виставляти кандидатури кращих, відданих радянській владі працівників. Побачивши, що виборці висувають кандидатами людей, відомих з їх громадсько-політичної діяльності і зважаючи на їх заслуги перед трудовим народом, куркульський агент Фурманець, маскуючись під активіста, скликав в одному з кутків села збори і ... запропонував свою кандидатуру в місцеві органи влади.
– Я для вас, дорогі друзі, все зроблю, піклуватимусь за село і школу, подбаю про лікарню, – розпинався самозваний активіст, умовляючи селян виставити його кандидатуру, наперед погоджуючись балотуватись.
Однак присутні селяни сміливо викрили ворожу вихватку, згадали Фурманцеві його недавні антинародні вчинки, і затія Фурманця, як кажуть, з тріском провалилася.
Вовкові в овечій шкурі і на цей раз не витанцювалось ...
1990
Демократію треба захищати
Відкриваючи прес-конференцію, голова облради п. В’ячеслав Чорновіл наголосив на тому, що політична ситуація в нашому регіоні і в цілому в республіці досить напружена. Триває неоголошена партапаратом війна проти демократичних сил, що загострились з арештом народного депутата Степана Хмари. Розпалюванню міжнаціональної ворожнечі послуговує підписний начальником Генштабу МО, генералом армії Мойсеєвим наказ про посилення боротьби з антиармійськими і антирадянськими проявами, які буцімто походять з боку націоналістично настроєних народних депутатів. Біда в тому, каже В. Чорновіл, що нас навмисно втягують в перелік тих регіонів, де справді проливається кров, нагнітають атмосферу недовіри між людьми.
|
|
