Тимошенко реформуватиме вугільний ринок
Уряд України збирається призначити уповноважений банк для розрахунків на ринку вугілля, зокрема коксівного. Про це повідомила віце-прем’єр Юлія Тимошенко у вівторок на нараді Координаційної ради наукових працівників паливно-енергетичного комплексу (ПЕК). Тимошенко висловила сподівання, що уповноважений банк не тільки контролюватиме інкасацію коштів, а й “відстежуватиме їх витрачання винятково на закупівлю обладнання і тільки на тендерних умовах, контролюватиме, щоб ці кошти не розчинялися в “тіньовому” обігу”. На її думку, уповноваженим банком для розрахунків у вугільній галузі міг би стати Промінвестбанк. Тимошенко також висловилася за кореляцію цін вітчизняної вугільної продукції з цінами на аналогічну продукцію на світовому ринку. Вуглевидобувні підприємства України за 10 місяців цього року видобули 66,379 млн. тонн вугілля, що на 0,6 млн. тонн менше, ніж за аналогічний період минулого року, і на 0,2 млн. тонн менше від запланованого рівня. За даними на 1 липня, в Україні як адміністративні одиниці діють 191 вуглевидобувне підприємство.
ТОРГИ БОРГАМИ ЗАВЕРШИЛИСЯ БЕЗРЕЗУЛЬТАТНО. Перші відкриті торги простими векселями, якими оформлене право вимоги за простроченою понад два роки заборгованістю юридичних осіб-резидентів державному бюджету, що виникнула внаслідок виконання урядом гарантійних і кредитних зобов’язань, на фондовій секції Української міжбанківської валютної біржі (УМВБ) завершилися безрезультатно. За словами прес-секретаря УМВБ Ігоря Миколюка, на ці торги були виставлені 44 векселі таких емітентів: ВАТ “Харківський тракторний завод ім. Орджонікідзе” на загальну номінальну суму
50,5 тис. дойчмарок, концерну “Украгротехсервіс” – 180 тис. доларів, ВАТ “Північний ГЗК” – 30 млн. єн, Української аграрної біржі – 1,2 млн. доларів. За даними Мінфіну, на початок вересня заборгованість перед бюджетом підприємств-позичальників кредитів під держгарантії становила
974 млн. доларів. Від продажу прав вимог цих підприємств Мінфін розраховує отримати в 2000 році понад
10 млн. доларів.
У СЕРЕДЗЕМНОМОР’Ї БУДЕ СТВОРЕНА ЗОНА ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ. Європейський Союз збирається розширювати співпрацю з країнами Середземномор’я, щоб у перспективі створити з ними зону вільної торгівлі. Таку мету було поставлено на четвертій конференції ЄС і держав цього регіону. Для здійснення цієї мети країнам Середземномор’я з 2000 по 2006 рік надаватиметься матеріальна допомога. Сума оцінюється у 5,3 млрд. євро, до яких додадуться кредити Європейського інвестиційного банку на загальну суму в 6,4 млрд. євро. Гроші ці призначені для вирівнювання рівня економічного розвитку держав Середземномор’я. Як заявив міністр закордонних справ Італії Ламберто Діні, це є неодмінною умовою створення зони вільної торгівлі до 2010 року. Крім європейських країн, у конференції взяли участь Ізраїль, Марокко, Алжир, Туніс, Єгипет, Йорданія, Туреччина, Кіпр, Мальта і делегація Палестинської національної адміністрації.
АЛІ РОДРІГЕС НЕ ВМОВИВ РОСІЮ СТАТИ ЧЛЕНОМ ОПЕК. У Москві з робочим візитом перебував президент Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) Алі Родрігес. Мета візиту – переговори Родрігеса з міністром енергетики Росії Олександром Гавріним. Основною темою переговорів було уточнення характеру взаємовідносин ОПЕК і Росії. Як з’ясувалося, Росія не планує входити в ОПЕК. Якщо б Росія стала членом нафтового картелю, кожне рішення про збільшення або зменшення обсягів реалізації та видобутку нафти треба було б узгоджувати з ОПЕК. А це для Росії невигідно, зазначив російський міністр.
|
|
