Чи любите Ви Брамса?
Диригент із Франції Міша Кац знову концертував у Львові
СИМФОНІЗМ
Яким ГОРАК
“З погляду форми, взірцем
усіх мистецтв є мистецтво музики. З погляду почуття –
мистецтво актора”.
Оскар Уайльд
Цей афоризм часто спадав на думку під час концерту, що відбувся в четвер у концертному залі ім. С. Людкевича. Насамперед тому, що диригентом симфонічного оркестру львівської філармонії виступив гість із Франції Міша Кац. Своїми періодичними виступами у Львові він уже здобув визнання і симпатію не лише музикантів, але й широкої мистецької публіки нашого міста.
Міша Кац – ідеальне “втілення” уайльдівського афоризму в тому сенсі, що мистецтво музиканта і мистецтво актора поєдналися в ньому одному на найвищому рівні: маючи високу професійну музичну культуру, він завдяки сильній творчій інтуіції відчуває і знає як досягти краси і специфіки музичного твору будь-якої епохи і більше того – що найважливіше – вміє через працю з оркестром добитися блискучої звукової реалізації, відтворення відчутого до найдрібніших нюансів і деталей. І шлях до такої реалізації лежить саме через його акторське мистецтво, через пластичність і грацію його диригентської манери. Пригадую, яке роздратування, шок консервативних музикантів викликала ота його акторська манера диригентури під час перших його львівських виступів! Йому приписували закінчення балетної школи, заповідали кар’єру балетмейстра. Однак із часом мета виправдала засіб, і тепер уже нікого це не дивує, бо всі моментально попадають під вплив магнетично-феєричного результату його праці.
Вечір розпочався виконанням першого фортепіанного концерту
Й. Брамса, де солістом виступив лауреат міжнародного конкурсу Дмитро Онищенко. Не зважаючи на молодий вік (Дмитро є студентом ЛМА ім.
М. Лисенка), цей піаніст проявляє у своєму репертуарі тяжіння до великих симфонічних полотен для фортепіано з оркестром (як другий фортепіанний концерт С. Рахманінова, концерт Е. Гріга переважно романтичної доби) і щороку показує результати наполегливої праці над новою і новою підкореною творчою вершиною. При такому сходженні відбувається процес професійного росту і вияв його особистості. Але є тут і друга сторона медалі. Прикладом тому стало виконання брамсівського концерту. Твір було відтворено чітко, технічно бездоганно, незважаючи на всі технічні труднощі, котрими цей твір нашпигований. Але у виконанні почувався брак зазначеного О. Уайльдом почуття і мистецтва актора, причина якого коренилася в тому, що піаніст душею і свідомістю ще не визрів для інтерпретації цього твору. Тому у виконанні не вистачало глибини, об’ємності й оксамитовості звучання, що так характерне для інтелігентно-романтичної музики
Й. Брамса. У поєднанні з цим незмога піаніста відтворити виконанням душевний біль прикро відчувалися особливо у другій частині концерту, де це більш передано зі зворушливою, молитовною чистотою. Гідне похвали, що піаніст уже “має в руках” цей твір, але на користь виконавцеві піде, коли вивчений твір “відлежиться” в нього ще років 5 - 10, протягом яких відбудеться ще дозрівання, кристалізація свідомості, душі піаніста.
Друга симфонія Р. Шумана, виконана опісля під батутою Міші Каца, постала знаменито. Існує думка, що Р. Шуман як симфоніст далеко слабший, ніж у фортепіанних опусах, і навіть його симфонічні партитури позначені мисленням у рамках фортепіанної фактури. Виконання примусило забути цю думку, а навіть частково переконало у протилежному. Філігранно було відтворено типову для образного строю шуманівської музики карнавальність, швидку зміну характерних образів у скерцо – другій частині симфонії. Теплотою і безпосередністю музичного вислову віяло від тонкої лірики третьої частини – адажіо.
Щедрою і заслуженою винагородою для вщент виснаженого емоційно Маестро стали невгаваючі протягом десяти хвилин овації і скандування “браво”. Та “шпилькою” концерту стало сказане опісля Маестро чистою українською мовою: “Шановне панство! Дякую!”, що остаточно підкорило серце всіх консервативних і найупередженіших слухачів. І знову пригадалася думка автора “Портрету Доріана Грея” про те, що, з погляду почуття, взірцем усіх мистецтв є мистецтво актора.
|
|
