АРХІВАРІУС
1920
Як був здійснений
погром Петлюри?
Тернопіль. У річницю вступу наших військ у Кам’янець, тобто 16 листопада о 3 годині після обіду, більшовики вчетверте зайняли Кам’янець-Подільський.
Вже минулого тижня в ніч з 11 на 12 на українському фронті сталася катастрофа в районі залізничної станції Котюжани (лінія Могильов – Жмеринка) з причини зради офіцера Жлоба, який був в українському штабі – знав усі слабі сторони і втік до більшовиків.
Після прориву фронту більшовицькою дивізією Котовського і вторгнення у тили української армії почався переполох. Більшовики забрали обози, артилерію, штаби і т. д. Штаб генерала Удовиченка у неділю стояв у Смотричі і дав знати про небезпеку до українського керівництва, яке ще перебуває у Кам’янці.
У неділю почалася евакуація. Українське керівництво на ста підводах направилося понад Збруч на Чернівці, а тепер знаходиться в Гусятині. Все населення також виїхало; хто повернувся з польських громадян також мусів виїхати. Багато багатих купців-жидів покинули Кам’янець. Ксьондз біскуп кам’янецький у супроводі прелата Носалевськєго також покинув Кам’янець. Тим разом на парафіях залишились такі ксьондзи: декан кам’янецький ксьондз Двожецкі, Лаховіч, Федоровіч, Шиманські та ін.
1940
Привіт дорогим гостям!
Від усієї душі вітаю грузинських гостей, що прибули до Львова. Мила серцю велика маніфестація дружби і братства народів; на цьому братстві грунтується сьогодні віра в краще майбутнє світу.
Ми, трудящі поляки, з давніх-давен знаємо і шануємо грузинську культуру, прекрасні традиції цього благородного, а так часто протягом сторіч гнобленого народу. Нам знайоме прізвище Шота Руставелі, автора чудової поеми “Витязь у тигровій шкурі”, якою справедливо пишається Грузія. Знаємо долю Грузії під ярмом царизму. І не дивно, що ця доля викликала в нас особливе співчуття. Тим-то з подивом і захопленням спостерігаємо сьогодні величезне відродження сонячної Грузії, яка в дружній сім’ї народів Радянського Союзу розквітла новим, буйним життям, яка дала країні соціалізму геніального вождя народів – Йосифа Віссаріоновича Сталіна.
З прибуття грузинських гостей радіємо ще й тому, що їх перебування у Львові збігається з днями, в яких ми, разом з усіма культурними центрами Радянського Союзу, вшановуємо пам’ять Адама Міцкевича, нашого найбільшого поета, а воднораз великого прихильника братства народів. Ми горді тим, що представники Грузії візьмуть діяльну участь у цьому святкуванні.
Хай же дорогі гості приймуть щирий, сердечний привіт!
1990
Починаються арешти ?
Тривають репресії щодо активістів національно-визвольного руху. 20 листопада у Києві заарештовано координатора республіканського страйкового комітету Михайла Ратушного, як стало відомо, отримано санкції на арешт керівників Української націоналістичної Спілки – Дмитра Корчинського, Олеся Федорака та Андрія Мельника. В прокуратурі м. Києва порушено кримінальну справу проти депутата Львівської обласної Ради Олега Вітовича. З цього приводу у Києві терміново зібрався комітет національного спасіння. Виступаючі майже одностайно вирішили, що зараз не можна застосовувати проти Верховної Ради масові громадські акції. Прийнято звернення до громадян України, у якому закликається до підготовки загальнонаціонального страйку. На нараді виступив народний депутат України Іван Макар та заступник голови політичної Ради Руху Богдан Тернопільський.
|
|
