Футбольний солдат Раян Гігз
ЗІРКА
Василь САМОХВАЛОВ
Прізвище цього валійського стрільця мусить запам’ятати кожен український уболівальник. 28 березня наша команда вперше зустрінеться з Уельсом у відбірковому турнірі Чемпіонату світу.
На відміну від польського форварда Олісадебе, який 2 вересня поклав у ворота збірної України два м’ячі, Раян Гігз не є “темною конячкою” європейського футболу. Навіть навпаки. Гігз – загальновизнана зірка, що грає за найбагатший клуб планети – “Манчестер Юнайтед”. Номінально його називають півзахисником, хоча радше він крайній лівий форвард, котрий своїм дриблінгом наганяє жах на всіх захисників Європи. Та незважаючи на шалену відомість, дещо з його біографії залишається невідомим...
Гігз народився в Кардифі 29 листопада 1973 року. Його бітько був доволі відомим регбійним гравцем. В Уельсі цей вид спорту не поступається за популярністю футболу. Син із дитинства теж захоплювався м’ячем. Але не овальним – регбійним, а круглим – футбольним. Відтак у молодого Раяна були й цілком інші кумири – Марк Г’юз і Ян Раш.
Уже в семирічному віці Гігз значно вирізнявся серед своїх однолітків. Йому навіть довелося переїхати до Англії, щоби навчатися футболу – в Уельсі жоден тренер не міг йому дати більше, ніж Гігз уже мав. У день, коли Раянові виповнилося 14 років, у його житті сталася вікопомна подія. До батьків парубка навідався сам Алекс Фергюсон, який помітив молодий талант і зажадав бачити Гігза у своїй команді. Батьки погодилися відпустити своє чадо. Відтоді доля молодого валійця почала розвиватися за прогнозованим графіком. У 16 років він одягає футболку аматорської команди, а вже за сезон дебютує на професійній арені.
Втім, постійне місце у складі “червоних дияволів” Раян Гігз здобув лише в сезоні 1991-92, коли тяжкої травми зазнав Лі Шарп. Відтоді лівий фланг “Манчестер Юнайтед” асоціюється виключно з Гігзом і ні з ким іншим. Блискавична гра валійця так уразила всіх, що його двічі поспіль визнали найкращим молодим футболістом Англійської футбольної асоціації. Вперше за її історію.
У своїй збірній (а Раян принципово вирішив виступати за вельську команду) Гігз – справжній лідер. Двигун, натхненник, диригент і боєць. Власне, про це і треба пам’ятати українським футболістам. Зокрема, Олегові Лужному. Адже на футбольному полі серед інших українців Лужному доведеться зустрічатися з Гігзом частіше за всіх. Раян не знає такого поняття, як “втрата мотивації”. Він ніколи не проводить провальних матчів. Він просто виконує свою роботу, нагадуючи цим звичайного солдата.
|
|