Український осередок під Вавелєм
ПОДВИЖНИК
Ігор МЕЛЬНИК
Під самим королівським замком на Вавельській горі, на вулиці Канонічій, 15, міститься середньовічна будівля Фундації Святого Володимира, яка, завдяки подвижницькій праці професора Володимира Мокрого та його соратників, стала частинкою українського материка на краківській землі.
В основі Фундації Св. Володимира Хрестителя Київської Русі у Кракові покладена нагорода її Фундатора д-ра Володимира Мокрого, надана йому 1987 року Фундацією Iвана Павла II “За суспільно-моральну діяльність для польсько-українського порозуміння і зближення, так важливого для майбутнього Середньої Європи, а також за важливі наукові досягнення, що вказують на християнське коріння української культури”. Метою фундації, зареєстрованої в Міністерстві культури і мистецтва 21 червня 1989 року, є створення Центру української науки і культури для сприяння і популяризації науки та християнської культури в Польщі, а також діяльність на справу польсько-українського зближення.
Центр української науки і культури при Фундації Св. Володимира не випадково засновано у старовинному Кракові – місті життя, молитви і творчої праці княгинь Київської Русі, друкаря перших у світі кириличних святих книг Швайпольта Фіоля (1491 р.), Юрія Котермака (Дрогобича), Iвана Зілинського, Богдана Лепкого, Iвана Труша, Льва Ґеца, Юрія Новосільського, Тирса Венгриновича. Кілька сотень років у королівському столичному Кракові жили українські студенти та професори, купці та ремісники, мистці та священики.
До 1947 року на вулиці Вісльній діяла греко-католицька церква Воздвиження Чесного Хреста зі славетним іконостасом, у створенні якого брав участь Ян Матейко. Арешти та репресії комуністичної влади надовго загальмували українське духовне та культурне життя у старовинній польській столиці. Однак у ті тяжкі роки краківська греко-католицька громада продовжувала діяти в напівлегальних умовах.
Це до неї, згуртованої довкола отця мітрата Миколая Денька, звернувся ще 15 лютого 1972 року тодішній краківський митрополит кардинал Кароль Войтила: “Не бійтесь, Мала Отаро. Хоча ви є тут, у Кракові, малою католицькою громадою.., однак маєте свою самосвідомість, свідомість своєї спільноти, свого посланництва, великої традиції, великого призначення... Ваша церква була піонером, дала початок об’єднанню християн Сходу і Заходу...” Тепер костьол Святого Норберта після піввікової перерви знову став греко-католицькою церквою Воздвиження Чесного Хреста. І влітку 1999 року під час подорожі до Польщі Папа Іван Павло ІІ, не зважаючи на хворобу і відкладаючи багато інших запланованих заходів, знайшов час для відвідин цієї церкви.
А два роки перед тим, 9 червня 1997 року, Святий Отець був гостем у будинку Фундації Св. Володимира на вулиці Канонічій, де спільно з представниками української громади молився у каплиці Святих Бориса і Гліба. Дещо незвичною виглядає ця каплиця, інтер’єр якої поєднує тисячолітні традиції та сучасне малярство Юрія Новосільського.
Як розповідає професор В.Мокрий, князь Володимир не лише був хрестителем України Русі, але він першим прийняв заповідь “Не убий!” та став її дотримуватись. Цієї заповіді дотримались і його сини – Борис і Гліб, хоча заплатили за це своєю мученицькою смертю. Каплиця Святих Бориса і Гліба повинна стати символом зближення українців та поляків, щоб вже ніколи між нами, сусідами, не порушувалась ця заповідь.
Важко оповісти у короткій статті про діяльність краківської фундації. Фундація займається також науковою роботою. Від 1992 року спільно з Ягеллонським університетом видають “Краківські українознавчі зошити”, у яких згромаджено доробок українських та польських науковців. Проводять наукові конференції та семінари. Ось лише теми деяких із них: “Українська політична думка в ХХ столітті”, “Незалежницькі прагнення українців у ХХ столітті”, “Iван Павло II і християнський Схід. У 15-ліття понтифікату Папи-слов’янина”, “Київ-Брест-Рим. Унійні тенденції та їхні культурно-релігійні наслідки перед і після 1596 року”, “Василь Стефаник і його епоха”, “Поетичний шлях Богдана-Ігоря Антонича”. Кілька років у рамках “Українських наукових четвергів” відбуваються щотижневі зустрічі-доповіді науковців-українознавців із Польщі, України та з інших країн. Матеріали з цих зустрічей друкують у “Краківських українознавчих зошитах” і в альманасі “Між сусідами”, який виходить із 1991 року і фінансований Міністерством культури і мистецтва Польщі. Із 1995 року виходить часопис “Краківські обрії”, присвячений культурі і духовності національних меншин.
При фундації діє робітня з відновлення ікон та іконостасів. Закінчуються реставраторські роботи над іконостасом із Цевкова біля Любачова (фінансова допомога Фундації культури), а нещодавно взяли до реставрації чудовий іконостас із Горайця (ХVII ст.) Перемишльської єпархії.
Майже безперервно в єдиній у Польщі Галереї українського мистецтва, що діє від червня 1992 р., відбуваються виставки українського малярства, графіки, скульптури, мистецької фотографії, а також декоративно-ужиткового мистецтва. Десятки тисяч людей відвідало ці виставки. Видаються буклети, каталоги або альбоми кожної виставки. В останні роки було організовано виставки і львівських мистців: Петра Гуменюка, Юрія Коха, Володимира Костирка. Хоча не завжди вдається реалізувати все задумане. Через перешкоди під час перетину кордону ніяк не може відбутися виставка ікон на склі з колекції Івана Гречка. З іншого ж боку, уже другий рік поспіль кілька кімнат займає виставка до 90-ліття Богдана-Ігоря Антонича, яка мала стати основою музею поета у Горлицях. Ще минулоріч українські діячі від культури рапортували про відкриття цього музею. Однак ювілей закінчився, інтерес до цієї справи впав, і “відкритий” музей поета так і не розпочав своєї діяльності.
У Кракові в Ягеллонському університеті чимало студентів – українців та поляків – вивчають україністику. На інших напрямках та в інших вищих школах студіює теж багато студентів-українців із Польщі та України. Вони мають змогу зустрічатися в українському студентському клубі “Вернигора”, що на тій же Канонічій, 15.
При фундації засновано українську книгарню “Невтор”, діє бібліотека, у якій є уже понад вісім тисяч томів. А у підвалі – кав’ярня-ресторан “Український смак”. Будинок фундації розташований неподалік од відомих туристичних об’єктів королівської столиці. Тому часто в книгарні, у ресторані, на виставках можна побачити туристів з усіх кінців світу. І тут, у Кракові, за триста кілометрів від українського кордону часто відбувається їхнє перше знайомство з екзотичною для багатьох державою – Україною: з її культурою, мистецтвом, звичаями та... кухнею.
Можна собі лише уявити, яких героїчних зусиль доводиться докладати професорові Володимиру Мокрому, щоб увесь цей багатопрофільний механізм функціонував справно, щоб будинок належним чином ремонтувати та утримувати, щоб здобувати необхідні для цього кошти.
Сам пан Володимир народився на півночі Польщі, куди його батьки були вивезені внаслідок акції “Вісла” з Надсяння. Він був послом від “Солідарності” у польському сеймі 1989-1991 рр. Багато з нас пам’ятають його з виступу на установчому з’їзді Народного руху України, коли він побажав нам щастя “на шляху до свободи народів у Європі з її прозорими кордонами та в побудові солідарності між людьми, яка б спиралася на правду, справедливість та любов”.
Володимир Мокрий є талановитим ученим, професором Ягеллонського університету, автором сотень наукових праць, зокрема, книг: “Руська Трійця”, “Нарис діяльності літературного життя українців у Галичині в першій половині ХІХ століття” та “Література і філософсько-релігійна думка українського романтизму”. Ці книги давно мали б бути видані в Україні, щоб ми менше блукали манівцями совєцької та сучасної міфології довкола текстів та обставин життя наших славетних геніїв Шевченка та Шашкевича.
Однак неспокійна натура пана Володимира не може замкнутись лише в науковій творчості, яка сама по собі є надзвичайно цінною для українства. Він робить усе (часто без необхідної підтримки), щоб у місті над Віслою не згасав вогник української культури та духовності.
Адреса Фундації Св. Володимира Хрестителя Київської Русі у Кракові: вул. Каноніча, 15, 31-002 Краків,
тел.-факс (0-12) 421-99-96
e-mail: fondsw.poczta.onet.pl
|
|
