Френсис Фукуяма: Вибори у США відображають кінець історії
У розмові з журналістом німецької газети Die Welt американський філософ і політолог Френсис ФУКУЯМА закидає Горові та Бушу, що вони втратили контакт із реальністю.
– Як ви розглядаєте вибори-2000 та юридичні суперечки навколо результатів: це форма ліберальної демократії, про яку ви писали у своїй книзі “Кінець історії та остання людина”, ліберальної демократії, що змальовується як світовий стандарт відповідної до часу форми влади?
– Ці вибори можна оцінювати з огляду на обставини, що склались. У Флориді переможця визначив третій знак після коми. Цей результат підкреслює, що ми маємо в Америці федеральну систему, де політична влада міститься на місцевому рівні, з його власними, часто суперечливими правилами. У 99% випадків під час виборів певні неточності не відіграють ніякої ролі, оскільки вони лежать у межах статистичної квоти помилок. Тому я схиляюся до того, що з цього не можна виводити якихось істотних висновків. Властиво, проблема впирається в день, від якого залежить доля переможця. Тому є небезпека, що партійна полеміка, яка супроводжується у Флориді визначенням частки голосів, отруює політичний сценарій і значно погіршить майбутньому президентові його правління.
– Республіканці та демократи сперечаються зараз, чи ручний підрахунок, чи підрахунок із допомогою машин матиме вирішальне значення. На чиєму боці ви: республіканців, котрі стверджують, що машини акуратніші, чи демократів, котрі говорять, що люди зважують, а машини лише відсортовують?
– Кожен метод, який приносить неупереджений результат, був би прийнятний, але якщо він застосовується в усьому штаті Флорида, а не в окремих районах.
– Існують думки як в Америці, так і за її межами, що стан американської виборчої системи можна порівнювати з виборчими системами держав третього світу. Чи не час піддати критиці техніку голосування?
– Виборчі технології акуратні до певної межі, до певної заданої величини, яка гарантує точність. У більшості випадків системи не дають точності до трьох знаків після коми. І це стосується не тільки виборів, але і, наприклад, безпеки польотів.
– То цей результат – чистий нещасний випадок історії? Чи до цієї патової ситуації неминуче призвів політичний відтінок виборчої боротьби, схожість обох кандидатів?
– Гор і Буш обидва не розуміли, які теми виборів були важливі. У класичних питаннях – зовнішній політиці, економіці – обидві партії були такі схожі, що виборці через те не отримували жодної мотивації за когось особливо голосувати. Межа між правими та лівими стерлася.
– Вибори-2000 відображають кінець історії чи кінець класичної політики?
– Вони відображають кінець історії, що я вже казав: немає вже ідеологічних тем. Виборча боротьба це продемонструвала. Іронія американської політики в тому, що полеміка між партіями була тим сильнішою, чим меншою була політична різниця. Це справді дивно. Лише невелика кількість виборців, яка голосувала за Надера, голосувала за ідеологію.
– Чи можна розглядати вибори-2000 як ватерлінію на шляху до нової Америки?
– Їх можна розглядати як останні вибори ХХ століття. ХХ століття позначене різницею між правими та лівими, це було століття економічних тем. Воно закінчилося разом зі спільною політичною картою землі Рональда Рейгана та Маргарет Тетчер; відтоді стало зрозуміло, що соціалістичної системи вже немає, що все йде лише до того, щоби “витончити” наявне, і що вибір альтернатив помітно зменшився. Кандидати, незважаючи на це, гадали, що мусять “роздути” невеликі відмінності між ними та зробити їх центральним пунктом своїх “візій”: в одного –зменшення податків, в іншого – популістські натяки. Це, як уже сказано, мало цікавить людей, котрі прочувають великі зміни у власній системі цінностей.
Скорочений переклад з німецької Олега КОМАРЧУКА
Довідка “ПОСТУПУ”. Френсис Фукуяма народився 27 жовтня 1952 року в Чикаго. Навчався в Cornell University, в Гарварді захистив дисертацію і здобув ступінь доктора політичних наук. Здобув світове визнання, коли вийшла його книга “Кінець історії та остання людина”. Головна теза цієї праці полягає в тому, що людство з ліберальною демократією досягне кінцевого пункту своєї суспільності. Професор George Mason University. Час від часу готує дослідження для Міністерства закордонних справ США. Спеціалізується на Близькому Сході. Його головними науковими темами залишаються демократизація та економічна політика. У 1999 році побачила світ його книга “Великий виступ”, присвячена High-Tech-суспільству. Час від часу досліджує політичні наслідки біотехнології. Одружений, має трьох дітей.
|
|
