Який податковий кодекс нам потрібен
У "Львівській Політехніці" минулої суботи обговорювали податкову реформу
АКТУАЛЬНО
Тарас СМАКУЛА
“Податки є тою справою, яка повинна цікавити всіх громадян у порядній державі”, – сказав народний депутат Тарас Стецьків, відкриваючи круглий стіл, який відбувся минулої суботи у “Львівській політехніці” і був присвячений податковій реформі в Україні.
Організатори – Львівська обласна організація партії “Реформи і порядок”, Державна податкова адміністрація у Львівські області та Національний університет “Львівська політехніка” – мали б бути дуже задоволені з акції. Обговорити податкову реформу в Україні зібралось дуже поважне представництво народних депутатів, науковців, керівників найбільших львівських підприємств, банкірів, представників ДПА, котрі висловили багато слушних думок (інколи навіть суперечливих), зауважень.
Зважте самі, перший заступник голови Державної податкової адміністрації у Львівській області Анатолій Данилишин констатував, що, на жаль, податки сьогодні не виконують функції стимулювання, а мають фіскальний характер. Однак, разом із тим, не можна різко зменшувати ставки податку, бо тоді бюджет залишиться порожнім. Поза тим, на його думку, не такий уже й серйозний цей податковий тиск в Україні. Так, 1999 року зібрано 26,7 млрд. гривень – це приблизно 26% до валового внутрішнього прибутку, а, наприклад, у Німеччині цей відсоток сягає – 43.
Цілком підтримує перший заступник ДПА відсутність у новому податковому кодексі пільг, які минулого року склали 37 млрд. гривень (якщо додати 26,7 млрд. податків до 37 млрд. – маємо майже 60% валового внутрішнього прибутку). На його думку, пільги повинні бути зняті, однак дотаційні гроші мають акумулюватися на спеціальному рахунку і нараховуватися тим, хто потребує допомоги безпосередньо. Ще одне зауваження – необхідно спрощувати податкову звітність, яка є в Україні зараз занадто громіздкою, йти до зближення Податкового і Бухгалтерського обліків.
Україна потребує кодексу, але не потрібно поспішати, є серйозні ідеологічні зауваження, зазначив народний депутат Віктор Пинзеник. Він піддав сумніву цифру 60% валового внутрішнього прибутку. За його словами, можливо, це і так, але кому прийшло в голову, що нульова ставка на ПДВ – це є пільга. Якщо ми, наприклад, експортуємо метал у Сполучені Штати, то у такому разі ми оподатковуємо американську економіку. Окрім того, важливим є питання бази оподаткування. Ставки – це другорядна річ. Усе залежить від того, від чого рахувати процент. На жаль, тут є елемент нечіткості й елемент збільшення бази.
Наступне – інвестиційна ідеологія. Якщо ми хочемо заохотити інвестора, це можна зробити завдяки амортизаційним відрахуванням. Інвестор отримає, по суті, пільгу, якщо вкладатиме гроші. Великий розмір амортизації скасовує податок на прибуток взагалі. Найстрашніший податок – це нарахування у Фонд заробітної плати 37,5%, котрий до того ж виведений за рамки кодексу. Поза тим є спроба ввести два оборотні податки – шкільний податок і соціальний податок – по 5%.
Не менш ґрунтовним був диспут, який вів декан факультету економіки та менеджементу НУ “Львівська Політехніка” Олег Кузьмін. Серед особливо актуальних було зауваження щодо оподаткування депозитів фізичних осіб президента АКБ “Електронбанку” Лариси Загородньої і голови правління АТ “Західно-Український комерційний банк” Степана Кубіва. На їхню думку, введення податку на депозит буде відлякувати людей від вкладання грошей у банки.
Загалом “круглий стіл” пройшов доволі успішно. Учасники вирішили зібрати пропозиції і надіслати їх у Верховну Раду. Тепер справа за тим, чи будуть вони використані.
Але як висловився в ексклюзивному інтерв’ю кореспондентові Поступу Віктор Пинзеник, під лежачий камінь вода не тече. За його словами, щодо податкового кодексу – це перша акція, але у Львові уже відбувався подібний захід, де обговорювалися проблеми, пов’язані з підприємницькою діяльністю, сертифікацію і т.п. Ця акція проходила в 50 районах України, і скрізь їздила група чиновників відповідного міністерства. Насправді, каже Віктор Пинзеник, їх хвилює, які питання і як розглядатимуться на громадських слуханнях, і як це висвітлюватиме преса.
Він навів позитивний приклад впливу громадської думки на свідомість урядовців. Так, двічі в Україні були спроби ввести податок на тару. Була серйозна громадська акція – на всіх каналах ТБ пройшла хвиля протесту. І це спрацювало. Правда, так стається не завжди, каже народний депутат. І додає, що у нас ще замало досвіду. Але такі публічні акції, де присутні представники виконавчої і законодавчої влади – податківці, сторонні незалежні експерти, преса – дуже важливі.
|
|
