Українців переслідують за політичні погляди
Служба безпеки України називає це твердження "нісенітницею"
У ТЕПЛІ КРАЇ
Ольга ЯЦЕНКО
Чеська Республіка перетворюється на справжній рай для тих, хто шукає гарного і безпечного життя. Змучені важкою економічною ситуацією українці, які побували одного разу в цій європейській країні, вже не полишають мрії залишитися там назавжди, але не в якості безправного нелегала, а як повноцінні громадяни. Тому і в кількісному відношенні українці посідають друге місце (після афганців) у проханні надати їм політичний притулок, висуваючи “залізний” аргумент – “переслідування на батьківщині з політичних мотивів”.
Комусь така аргументація може видатися якщо не смішною, то принаймні веселою. Мовляв, ми вже й забули, що таке політичні переслідування, а тут знаходяться люди, які наважуються серйозно стверджувати подібні речі, ще й намагаються мати з цього користь. За інформацією Чеського агентства новин, яке посилається на міністерство внутрішніх справ Чехії, “кількість запитів щодо надання політичного притулку від громадян колишніх республік СРСР зростає кожного року. З початку нинішнього року 545 громадян Росії подали запит про політичний притулок у Чехії, із них 248 – біженці з Чечні”. Чим же так притягує українців Чехія? Напевно, не Карловим мостом чи іншими пам’ятками архітектури. “Мені важко сказати, чим так приваблює українців наша країна, – розмірковує в розмові з кореспондентом “Поступу” третій секретар Посольства Чеської Республіки в Україні Ілона Їндрова, – вам краще про це запитати у них. Моя думка може виявитися суб’єктивною”. Відомо, що українці їдуть у Чехію на заробітки, бо для багатьох, враховуючи скруту в державі, отримати за місяць 300 у. о. – це справжнє щастя.
Але чи справді такий аргумент, як переслідування через політичні погляди, може служити перепусткою у світ кращого життя? І якщо стільки українців розповідають про таке ганебне явище за кордоном, то Україна не може називати себе демократичною державою. “Поступ” попросив прокоментувати цей випадок у Службі безпеки України, в установі, яка б мала слідкувати за подібними речами. “Дівчино, ви звідки телефонуєте?, – поцікавився у мене заступник начальника прес-центру Служби безпеки України Григорій Кулівар. – З минулого? Ви запізнилися з цим питанням щонайменше на 10 років”. Очевидно, що я й не сподівалася, що зараз мені хтось розповість про “інакодумців”, які у нас ще й досі перебувають під пильним оком певних органів. Але Григорій Кулівар розтлумачив, що це старий випробуваний спосіб, як добре влаштуватися в іншій країні, знайти добру роботу і навіть підняти власний імідж. “Та це вже пройдений етап, тож мало хто реагує на такі аргументи, – додав він. – А щодо переслідувань, то це просто нісенітниця”.
Натомість Ілона Їндрова пояснила цю ситуацію дещо інакше. “На жаль, я не можу розповісти, які конкретно приклади переслідувань наводять ваші громадяни. Це інформація конфіденційна і володіють нею лише спеціалісти з міністерства внутрішніх справ Чехії. Але не треба думати, що досить лише заявити про переслідування – і одразу можна отримати політичний притулок. Кожний випадок ретельно вивчається, і лише у випадку підтвердження справжньої небезпеки надається такий притулок”, – сказала Ілона Їндрова.
Залишається питання, хто обманює: чеське міністерство внутрішних справ, яке досліджує аргументи українців про переслідування і надає їм політичний притулок, чи наша служба безпеки, яка стверджує, що будь-які переслідування – це вчорашній день?
Довідка “Поступу”: За даними на 31 жовтня, в Чехії зареєстровані 1 199 чоловік, яким надали притулок, і ще 3 621, які чекають рішення у відповідь на свій запит. Поки що в цьому році офіційна влада Чехії надала притулок
118 особам, давши відмову на 2 108 запитів.
|
|
