Відставка Слави Стецько
ПОЛІТІНФОРМАЦІЯ
Кость БОНДАРЕНКО, Дмитро ЯЦЕНКО
Днями стало відомо, що чергова конференція Організації українських націоналістів (бандерівців) подякувала голові Проводу ОУН Славі Стецько за плідну працю на своєму посту й обрала новим головою Проводу Андрія Гайдамаху. Таким чином, п.Гайдамаха став шостим керівником ОУН (б) від часу її утворення у 1940 р. (після С. Бандери, С. Ленкавського, Я. Стецька, В. Олеськіва та С. Стецько). Хоча офіційна бандерівська традиція вважає свою організацію єдино легітимною спадкоємицею ОУН часів Є. Коновальця.
Складна система відносин у середовищі українських націоналістів та наявність цілого ряду конкуруючих структур з абревіатурою “ОУН” сприяють тому, що, у кращому випадку, серед загалу немає розуміння процесів у цій частині українського політичного спектра. Такий стан справ посилюється тим, що бандерівська ОУН має складну систему внутрішньої організації. На початку 90-х років, коли ОУН починала діяти в Україні, було вирішено зберегти стару систему, але при цьому частину організації легалізувати й включити в українське суспільне життя. Так виникнув Конгрес українських націоналістів.
Слава Стецько, яка протягом останніх
9 років очолювала ОУН, прийшла до керівництва організацією дуже складним шляхом. Ніхто не заперечує того, що протягом керівництва в ОУН її чоловіка Ярослава Стецька пані Слава відігравала надзвичайно помітну роль. Вона тримала у своїх руках важливі організаційні нитки, а також міжнародні контакти. Коли у 1986 році Ярослав Стецько помер, серед членів Проводу розгорілася боротьба за керівництво ОУН. Як наслідок, головою Проводу стала майже випадкова людина – маловідомий широкому загалу Василь Олеськів. Ще через п’ять років Слава Стецько змогла посісти те крісло, яке їй належало по праву.
Пані Слава надзвичайно швидко і легко влилася в українське суспільно-політичне життя. Її вирізняє живий аналітичний розум, вміння прораховувати ходи наперед, здорова амбітність, здатність до компромісів. Слава Стецько двічі обиралася до Верховної Ради, і, як вона сама зізнавалася, майже не нажила собі ворогів серед українських політиків. У 1998 році вона приводила до присяги “лівий” парламент України – як старійшина депутатського корпусу. Хоча й зазнала гіркоти поразки блоку, який вона очолювала, – “Національного фронту”. Ще за рік пані Слава пориває з середовищем, із яким вона йшла на вибори, і вирішує за доцільне налагодити тісні стосунки із правоцентристськими Народним рухом України та партією “Реформи і порядок”. Услід за політичним рішенням КУНу прийшли й ідеологічні зрушення.
Сама Слава Стецько на прохання “Поступу” прокоментувати ситуацію відповіла, що вона відбула дві каденції на посту голови Проводу ОУН, і тепер не вважала за доцільне вимагати для себе третьої каденції. Нагадаємо, що 14 травня цього року Славі Йосипівні виповнилося 80 років. Політичні оглядачі називали найімовірнішим кандидатом на пост голови Проводу ОУН після відставки С. Стецько Сергія Жижка. Дійсно, він є одним із найпотужніших політиків у націоналістичному середовищі. Варто зазначити, що протягом кількох останніх років саме проти Жижка було спрямовано кампанію щодо дискредитації, але здебільшого ця кампанія була безуспішною. Складається враження, що Сергій Жижко зламався після останніх довиборів до Верховної Ради: він висунув свою кандидатуру у Тернополі, однак програв вибори людині, яка на початку серед потенційних фаворитів виборчих перегонів не розглядалася. Тому й не дивно, що С. Жижко своєї кандидатури під час виборів Голови Проводу не виставляв.
Новий голова Проводу ОУН Андрій Гайдамаха відомий тим, хто цікавиться політикою, як радіожурналіст, керівник Київського бюро української служби радіо “Свобода”. Він є представником середньої генерації членів ОУН і людиною, здатною врівноважити, збалансувати всі течії й тенденції в ОУН. Окрім того, він здатен застосувати нові політичні технології для нової “розкрутки” Організації українських націоналістів. Важливо також, що за посередництвом своєї дружини Віри Гайдамахи він має великий вплив на націоналістичну молодь. Панові Андрію доведеться розв’язати кілька вузлів суперечностей, які виникли останнім часом (зокрема, у західному регіоні – базовому для діяльності ОУН), а також вирішити питання відносин з іншими націоналістичними структурами – мельниківцями, двійкарями тощо, адже велика кількість структур із назвою “ОУН” лише розмиває політичний спектр і заплутує прихильників націоналістичної ідеї в Україні. Тим більше, що майже всі суперечності між цими політичними групами залишилися у минулому і нині не є актуальними.
Зміни в керівництві ОУН не означають, що Слава Стецько йде з політики на заслужений відпочинок. Вона й надалі залишається депутатом Верховної Ради України, вона й надалі очолює Конгрес українських націоналістів, вона й надалі, можливо, пробуватиме свої сили на виборах до парламенту. Принаймні вже зараз їй пророкують місце в першій п’ятірці партійного списку ПРП – НРУ – КУН на виборах 2002 року.
|
|
