Одіссея офіцера російської ФСБ
Поневіряння підполковника Литвиненка були витримані у найкращих традиціях часів "холодної війни"
ЯК ЦЕ БУЛО
Адам СИНИЦЬКИЙ
37-річний підполковник російських спецслужб Алєксандр Литвиненко, який 1 листопада попросив політичного притулку в Англії, уперше розповів про свою дивовижну втечу з Москви. Офіцер ФСБ вважає, що в Росії йому і його сім’ї загрожувала розправа. У Лондоні він, разом з дружиною і шестирічним сином, сподівається розпочати нове життя.
Нагадаємо, що Литвиненко, який спеціалізувався на боротьбі з організованою злочинністю, потрапив у центр уваги два роки тому, коли, будучи запрошений на телевізійну програму, звинуватив у прямому ефірі російську владу в підготовці замаху на магната Боріса Березовського - людини, наближеної до Єльцина. Після цього підполковника було звільнено з роботи, більше того, його двічі заарештовували за звинуваченнями, які сам Литвененко називає сфабрикованими. І хоча обидва рази його було виправдано, йому довелося кілька місяців провести у сумнозвісних московських тюрмах Лефортово і Бутирка.
На початку цього року Литвиненка заарештували втретє за звинуваченням у даванні неправдивих свідчень. Друзі порадили йому не чекати суду: Єльцина змінив екс-кадебіст Путін, і політична атмосфера в країні стала значно жорсткішою. Оскільки в Алєксандра забрали паспорт, він нелегально перебрався спочатку до однієї з кавказьких республік, очевидно, до Вірменії, потім нелегалом перетнув кордон із Туреччиною. Там до нього приєдналася 38-річна дружина Марина і син Анатолій, які за туристичними візами прибули до Анталії.
Далі справи пішли гірше. Грошей було мало, утікачі побоювались, що їх заарештує турецька поліція і вони будуть депортовані до Росії. Тоді Литвиненко зателефонував у Нью-Йорк до колишнього російського дисидента, товарища Андрія Сахарова, Алекса Голдфарба. Литвиненко познайомився з ним ще в Москві, де колишній дисидент був нещодавно з візитом. Голдфарб не пошкодував часу і особисто виїхав до Анталії, взявши з собою американського юриста, який займається імміграційними справами. Усі разом вони відправились до американського посольства в Анкарі, де їх зустріли із симпатією, проте не змогли надати притулку в Штатах: справа могла вилитись у міжнародний скандал, непотрібний амбасадорові напередодні президентських виборів.
Залишатися в Туреччині також було неможливо. Вирішили летіти літаком, який слідував до однієї з країн Карибського басейну, яка підтримує безвізовий режим для російських громадян. У лондонському аеропорту Хітроу, де літак приземлився на дозаправку, Голдфарб зателефонував знайомому британському юристові Джорджу Мензісу, який взявся за справу і порекомендував Литвиненкові здатися поліції. На цьому мандрівка колишнього підполковника ФСБ та його сім’ї завершилась. Зараз справа Алєксандра Литвиненка розглядається британською владою і, скоріше за все, він отримає політичний притулок і надію на прожиття в цій країні. “Я вперше за останні два роки сплю спокійно”, – говорить сам перебіжчик. Здається, він цілком задоволений розв’язкою своїх дворічних передряг.
За словами Голдфарба, Литвиненко розповів поліції про ситуацію в російських спецслужбах, які тісно зрощені з криміналітетом і причетні до рекету та інших злочинів. Проте він так і не конкретизував свої раніше зроблені заяви про те, що йому нібито відомо про причетність російської влади до вибухів житлових будинків, у результаті яких улітку минулого року загинуло понад 300 осіб. Нагадаємо, що тоді Кремль використав ці теракти як привід до розв’язання мілітарної операції у Чечні.
|
|
