Анахронічна Америка
ПОРТНИКОВ
Якими ідіотами мають здаватися нам ці кумедні американці! Виявилося, що вони й насправді між собою не домовились, кому там бути президентом. І це демократія? Звичайно ж, ні. Це анахронізм. До перемоги демократії на одній шостій частині земної кулі це ще могло здаватися демократією, однак зараз...
Ну добре, Клінтон не мав конституційної можливості, як Карімов, провести референдум про продовження своїх повноважень до 2010 року. Добре, не став, як Назарбаєв, ухвалювати закон про гарантії 42-му президенту США – а небагата ж людина. Однак подумав, що краще йому бути чоловіком сенатора, ніж Гілларі – дружиною колишнього президента. Так що якісь уявлення про демократію у них є.
А щодо президентства чому не домовились? Тим більш, коли все вирішується у штаті Флорида, де губернатором – брат республіканського кандидата Джеб Буш. Так навіщо ж всі ці перерахунки, підрахунки, довге чекання?
Кореспондент російського телебачення, який одержав нагоду відпочити на флоридському узбережжі, навіть розповів прислів’я “Буш Бушу ока не виклює”. Ніде правди діти – він сам його і вигадав: жодному американцю така ідея просто не спаде на думку.
До того ж, російський телевізійник, очевидно, спілкувався із головою Центрвиборчкому РФ Олександром Вєшняковим. Вєшняков переконався, наскільки ефективною є російська демократія у порівнянні з американською. Якби Флорида була б республікою у складі Російської Федерації, голова Центрвиборчкому точно знав би, яких саме слів треба вжити у розмові з її губернатором, щоб досягти потрібного результату. Не було б ніякого перерахунку: голова просто звірився б з таблицею, вчасно надісланою до ЦВК з Білого дому і повідомив би губернатора про те, чого від нього очікують.
Дуже ефективна демократія. Усі тебе знають, після виборів нагороджують орденом, дають новий офіс із ліфтами “Оtic”.
А хто знає голову американської виборчої комісії, хоч він і користується найсучаснішим ліфтом? Ось якби він працював у Києві, на площі Лесі Українки – його прес-конференції дивилася б вся країна: що там твої американські шоу з Бушами і Горами! Тому що набагато цікавіше спостерігати за подіями, коли результат ще до початку виборів відомий і виборцю, і голові ЦВК, і тим, кого обирають... І всі вони роблять вигляд, що результат – ну просто цілковита несподіванка! А от коли результат насправді є непередбаченим – розумієш, що американське суспільство просто полегшує собі завдання. Воно не робить здивованих очей, воно насправді дивується. Воно не робить вигляд, що очікує підсумків, воно їх справді очікує згідно із літерою анахронічного законодавства... Що ж, американці завжди були поганими акторами – куди їм до нас, радянських європейців!
Віталій ПОРТНИКОВ, Москва
|
|
