BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX 9-15 ЛИСТОПАДА 2000 року |

Ювілейний Bach-Fest"2000 у Сумах

П"ятий міжнародний музичний фестиваль завершився великим концертом двох творчих колективів зі Львова

НАД ПСЛОМ

Вікторія САДОВА

Осінь – це дорога кудись на північ:
на деревах спалах марніє, гасне.
Тут інакший час і не діє Гринвіч,
але ти мандруєш. Буття прекрасне,
хоч темніє швидше, аніж повсюди...
Ю. Андрухович

Жанр репортажу вимагає скрупульозної послідовності у викладі подій. Важить усе: текст, контекст і претекст. Останнє чомусь інтригує найдужче. Кожен самовидець знає, що дорога інколи вагоміша за убивчо однозначний здобуток. Отже, перш ніж розгорнулися музично-історичні ландшафти на метафізичних мапах львівських виконавців на “Бах-фесті”, була до нього довга дорога десятирічного фахового кшталтування. І довга реальна фізична виправа на Схід. 16 годин в автобусі – автобанами республіканського значення. Не без блудів. Майже за поетовим компасом: осінь, бентежно-передчасне смеркання (хоча Гринвіч залишався орієнтиром, проте літній час скасовувався). От тільки дорога не цілком на північ, а таки на північний схід. На Слобідську Україну.

Претекстом, зрештою, могла бути участь львів’ян у торішньому “Бах-фесті”. Або незрима арка, яка єднала сумський і львівський музичні фестивалі: на відкритті останніх “Контрастів” кожен слухач “Страстей за Іоанном” Й. С. Баха у виконанні камерного хору Gloria, польських солістів та оркестру Sinfonietta Cracovia під диригуванням С. Веляника, мав змогу відчитувати текст за буклетом, виданим... у Сумах. Український переклад ораторійних текстів та комп’ютерний дизайн цього видання здійснив Орест Коваль – органіст, артистичний директор та продюсер музичних фестивалів у Сумах. Виявляється, його давньою мрією є виконання Бахових “Страстей” для слухацької аудиторії, виплеканої усіма попередніми “Бах-фестами”. На жаль, кошторис цього проекту (навіть за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”) не дозволив цього року запросити такий представницький склад виконавців через брак фінансування. Утім, Орест Коваль не втрачає надії на майбутнє. Тим паче, маючи таких однодумців-партнерів, як хор Gloria, що прибув на завершення “Бах-фесту-2000” власним коштом. І то не сам, а з юними колегами – Молодіжним камерним оркестром під керівництвом Марти Гуневич.

Україна ж – це країна бароко.
Мандрувати нею – для ока втіха.
Ю. Андрухович

І все-таки було у цих мандрах щось таке, що збивало з пантелику. Отой контекст, який постійно норовив вислизнути за межі розуміння. Важко було збагнути, що мав Бах до Сум (і легше – що має тепер). Спільний знаменник, славнозвісне бароко, сприймалося як відверта натяжка. Хоча – як на те подивитися. Суми – місто соборів. І видавництво там – “Собор”, і місцева “стометрівка”, прозвана в народі “Щербатиком” (від прізвища голови облдержадміністрації, що дав вказівку повирубувати з неї дерева й вимостити пішохідну зону фігурною плиткою), – також Соборна. Там є Воскресенська церква – раннє, а Спасо-Преображенський собор – пізнє бароко. І цілком можливо, що космічні вібрації отого незбагненного “сі-бемоль, ля, до, сі” якось та й співзвучні місцевим стильовим ознакам.

На думку музикознавця Наталі Шевченко із Сум, міжнародний фестиваль музики
Й. С. Баха – єдиний такий стильовий музичний проект на всьому постсоціалістичному просторі: “Його базова риса – прагнення до найбільш досконалого розкриття глибокого духовного змісту бахівської музики. Фестиваль запрошує до участі музикантів, які здатні без втрат донести ці скарби до наших сучасників у живому виконанні “.

Цього разу фестиваль звучав від 16 по 31 жовтня у контексті святкування 250-х роковин від дня смерті Баха. Першим концертом, який відкрив програму ювілейного “Бах-фесту”, був виступ лауреата міжнародного конкурсу ім. Шумана в Мінську (1997), дипломанта міжнародного конкурсу органістів у Варшаві(1997) Ростислава Виграненка. Його репертуар охоплює більш як 800 творів композиторів XVI-XX ст. У Сумах 22-річний білоруський органіст виконав Бахову Прелюдію та Фугу C-dur, Концерт для органу Es-dur, Wachet auf, ruft uns die Stimme, Прелюдію та Фугу Es-dur, а також Концерт для органа
A-dur Й. Г. Вальтера і Шість фуг на тему BACH Р. Шумана.

Його естафету підхопили Крістіаан Норде (віола да гамба) з Нідерландів та його теперішня співвітчизниця Тетяна Логінова (клавесин). У їхньому спільному концерті звучала музика Баха та його сучасників. Окрім того, Т. Логінова провела майстер-класи гри на клавесині, учасниці яких (Лариса Боднар, Альона Горбик та Ольга Шадріна) дали окремий концерт в органному залі на клавесині голландської фірми Fred Bettenhaussen, свого часу придбаному на грант МФВ (таких двомануальних концертних клавесинів, що є точною копією барокового інструмента кінця XVII ст., оригінал якого збережено в шотландському музеї м. Единбурга, в Україні лише два: у Києві й Сумах!). До речі, під час другого бахівського фестивалю вдалося організувати цікаву виставку п’яти клавесинів голландського майстра Фреда Беттенхауссена, причому всі інструменти звучали в концертах!

Це підпільне бароко влаштовує опір
і цвіте шалено навіть в уламках,
хоч забуто нас і мовчать в Європі.
Ю. Андрухович

Ще одна віолончель, записана до програми “Бах-фест-2000”, – інструмент киянки Юлії Білоусової, концертмейстера групи віолончелей Київського камерного оркестру ARCHI. Разом зі своєю землячкою О. Шадріною (клавесин) Ю. Білоусова виконала Сонату №1 G-dur та Сюїту Й. С. Баха. Дещо екзотичною у програмі фестивалю могла видатися гітара Юрія Фоміна, що озвучувала бахові Прелюдії, хоча цей музикант із Конотопа не вперше гостює на сумських фестивалях. А от місцевий камерний ансамбль ORGANUM (Орест Коваль – клавесин, Яна Шифріна – флейта, Лариса Білошапка – скрипка, Лариса Іванова – віолончель) – зовсім не екзот. Без цього квартету не обходиться ані однойменний фестиваль ORGANUM, ані “Бах-фест”. Основу репертуару ансамблю становлять твори композиторів епохи бароко, а особливу увагу артисти приділяють камерній творчості Й. С. Баха, причому кожен їхній концерт Орест Коваль вибудовує за неповторною концепцією.

А те, що в Європі нас із нашим невигойним бароко не забуто (і контакти ці дедалі міцнішають), красномовно засвідчило концертування на Слобожанщині австрійського органіста Йоганна Труммера, який веде кафедру церковної музики та органа в Академії музичного та драматичного мистецтва м. Граца. Так само до західного замилування Сходом можна зарахувати й вояж львів’ян до міста над Пслом. Виявляється, для них це не менш важливо, аніж брати участь у якихось престижних фестивалях на Заході. Можливо, незабаром східний вектор коли не домінуватиме, то бодай урівноважуватиме прозахідний, зізнається директор фестивалю “Контрасти” В. Сивохіп, налаштований на подальшу співпрацю з “Бах-фестом”, що не виключає навіть деяких моментів спонсорування.

Тому каплиці
є найперший крок у глиб України.
Ю. Андрухович

Із репортерською точністю треба визнати, що концерти “Бах-фесту” відбуваються все ж таки не в каплиці, а у великому Святотроїцькому соборі, пам’ятці архітектури XX ст., що зведена у стилі історичного еклектизму. Тут, власне, й міститься Сумський органний зал, який не функціонує хіба що тільки взимку (при низьких температурах сідають органні лади). Настоятель Святотроїцького храму отець Трифілій (який, до речі, навчався у Львівському університеті) є великим шанувальником давньоукраїнської духовної музики. Почувши торік на “Бах-фесті” спів хору Gloria, він із нетерпінням чекав цьогорічного заключного концерту. І львів’яни не розчарували: у першому відділі концерту під диригуванням Володимира Сивохопа прозвучали “Канон на Великдень” М. Дилецького, “Хоровий концерт №32 “Д. Бортнянського” та “Не отвержи мене во врем’я старості” М. Березовського. Послухати високопрофесійний спів зійшлися церковні хори усіх сумських храмів та особи духовного сану.

Другий відділ представляв твори західної традиції: Ф. Букстехуде, Й. С. Баха та А. Нікодемовича. Надзвичайно зацікавлено сприйняли слобожанці сольні партії Петра Довганя (орган) та вокалістів Оксани Рокитинець (сопрано) і Степана Вольського (баритон). Під час цього концерту відбувся й резонансний дебют диригента Людмили Капустіної. Скромна 24-річна випускниця ЛМА (клас хорового диригування О. Сотничук), яка була учасницею диригентського майстер-класу Ганса Міхаеля Боєрлі (Німеччина) та Гунгарда Маттеса (Швейцарія), натхненно гармонізувала звучання хору, солістів та інструментальної групи.

Останню становили наймолодші виконавці, бо до Молодіжного камерного оркестру під керівництвом Марти Гуневич входять учні 8-11 класів Львівської спеціальної музичної школи ім. С. Крушельницької. Цей оркестр (дарма що заснований 1994 року всього лише як навчальна одиниця школи) можна з повним правом назвати самостійним концертним колективом. Незважаючи на те, що склад оркестру не є сталим, Марті Гуневич успішно вдається не тільки зробити цю кадрову плинність невідчутною, а й щиро відкривати своїм вихованцям ті секрети майстерності камерного музикування, які вона сама застосовує, концертуючи з відомим оркестром “Віртуози Львова” (мист. кер. і гол. диригент – Сергій Бурко). Та найважливіше, що цей педагог закладає світоглядні основи юних музикантів, наближаючи їх до сучасного розуміння проблем інтерпретації барокових творів і філософії музики в цілому. Таке не цінується хіба що в середовищі консерваторів, але вихованці Марти Гуневич далеко не такі. Вони здатні до нестереотипних думок, нетривіального мислення і такого ж виконання. Будь-яку підозру (наприклад, чи здатні діти такого віку інтелектуально збагнути глибину Бахових творів) відкидаєш одразу, коли чуєш їхнє по-ювенільному емоційне трактування бахівських формальних структур. Щоправда, на шляху до чистого звучання доводиться відкидати нашарування певних виконавських кліше, але видно, що цей пошук істини навзаєм радісний і самій скрипальці, і її учням. Не бариться й визнання успіхів: ще у 1995 р. оркестр отримав “Срібну струну” на міжнародному конкурсі в м. Бидгощі (Польща). А на сумському “Бах-фесті” зарекомендував себе цілком зрілим і емансипованим струнним ансамблем, кадри якого стануть незабаром гарним поповненням відомих львівських камерних оркестрів. А можливо, згодом можна буде вести мову про те, щоб у вимріяних О. Ковалем “Страстях за Іоанном” звучав саме цей оркестр. Поки що й серед львівських колективів маестро ще не бачить жодного, здатного виконувати Баха без спотворень.

Все на світі можна підняти з руїни...
Ю. Андрухович

Якраз під час таких контактів і руйнуються стереотипи патогенних міфів. Наприклад, про духовну Руїну східних регіонів України. Про галицький Пє’монт. Про єдиний культурний центр у столиці. Центробіжні процеси найліпше спостерігати на прикладі периферійних культурологічних ініціатив. Провінційні гастролі стають не менш престижними, аніж мегаполісні. Осередки того ж таки українського музичного життя не сходяться клином на Києві, а спалахують в Одесі, Львові, Харкові, а то й у Сумах.

Мало того, вони не просто вкорінються на тамтешніх теренах, а самі готують ґрунт для подальшого свого зростання. Вони формують інтелектуальне середовище, яке їх потребуватиме. Вони самі себе конституюють і структурують, формуючи цеглинки громадянського суспільства. Бо, власне, чим є ORGANUM, як не Об’єднанням громадян Сумської міської організації розвитку органної та камерної музики? Приватною ініціативою колишнього львів’янина Ореста Коваля, якому фортепіано в консерваторії викладав ще сам Анджей Нікодемович? Після опанування другої спеціальності – клавесина, О. Коваль розпочинав у Сумах майже з руїни. В умовах існування різноманітних 16 фестивалів йому вдалося виплекати особливо чуйного слухача, виховати в нього потребу постійного споживання такого специфічного продукту, як мистецтво. От де проявили себе реліктові залишки атмосфери слобожанського містечка із міцними традиціями мистецького меценатства і шляхетності духу, залишеними у спадок сучасній інтелігенції винищеною місцевою дворянською знаттю! Тепер уже фестивалі О. Коваля не потребують реклами. Квитки на їхні концерти розходяться блискавично. Попит випереджує пропозицію. Важко повірити, але бачила на власні очі, як на заключному концерті було доставлено ще 250 крісел! І це при тому, що кількість стаціонарних місць в Сумському органному залі сягає за 200! А скільки охочих послухати непересічне виконання стояло в проходах і на хорах! – загалом, напевно, до тисячі осіб! Курйоз трапився із великим прихильником фестивалю – головою Сумської облради Марком Берфманом, якому в загальній метушні не вистачило кріселка, хоча згодом усе владналося. До речі, завдяки цьому справжньому інтелігентному меломанові ювілейний “Бах-фест” отримав спонсорську допомогу від облради, до якої долучилися й небайдужі до авторитетної імпрези приватні підприємці.

Хоч подібний ажіотаж спостерігався й на відкритті цьогорічних “Контрастів”, але в Сумах – то щось надзвичайне! Музикознавці стверджують, що “Бах-фест” свідчить про “наявність достатніх організаційних, концептуальних та виконавських резервів... Сама місцева слухацька аудиторія заслуговує симпатій, теплого ставлення до неї з боку артистів, їх приваблює те, що можна назвати слухацькою творчістю”. А перед таким слухачем здатна відступити будь-яка духовна руїна.

“Бах-фест” переростає своє суто музичне значення, перетворюючись на потужне соціальне явище, – наголосив Орест Коваль на закритті фестивалю, – бажано, щоб важливість цього розуміла й держава”.

Отже, як на перший погляд, “провінційні гастролі” при наближенні такими вже не виглядали. Саме так, без жалю, галичанам доводилося прощатися із хибними ілюзіями. Їхній концерт був гідним того високого естетичного рівня, який встановлює “Бах-фест”. Кожного дня електронна пошта приносить Орестові Ковалю безліч пропозицій від західних виконавців, які прагнуть виступити на сумських фестивалях. Із цих пропозицій він має змогу формувати концептуальні програми, запрошуючи до співпраці музикантів, які так само, як і він, серйозно задумуються над сучасним трактуванням Бахової спадщини. Для Ореста Коваля вона відкривається не тільки в пошуках музичної чистоти, а й в етичному чині усвідомлення її філософських й духовних основ. Започатковані цим невтомним подвижником камерного та органного музикування фестивалі Organum, Bach-Fest та Jazz-Fest внесено до міжнародних каталогів (“Музичний реєстр України”, європейський каталог Paye та Musical America). Інформація про них розміщена в мережі Інтернет за адресою: www.organum.sumy.ua.

POSTUP - ПОСТУП
№184 (628),
9-15 ЛИСТОПАДА 2000 року

ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата "Поступу"
·Американська комедія

ПОГЛЯД
·Штрафи великі і маленькі
·У Львові не знають, де лежать гроші
·Біологічний ресурс

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Івано-Франківськ продовжує львівську справу
·Збагачувальники хочуть грошей
·Похорон кримінального авторитета
·КІЛЬКА СЛІВ
·Революції не сталося
·Львів на порозі епідемії грипу

ПОСТУП З КРАЮ
·Що показала справа Жердицького?
·Теофіл Бауер проти чернівецьких журналістів

ПОСТУП У СВІТ
·У червні 2001 року чекаємо на візит Папи в Україну
·Польща погодилася на обхідну трубу
·Британці розділили сіамських близнюків
·Компанія DAEWOO - банкрут

ІНТЕРВ"Ю В ПОСТУПІ
·Віктор Ющенко: Будьмо чесними самі з собою

ЗАГАДКИ В ПОСТУПІ
·Шарлатани чи месії?
·Загублений золотий

ПРЕМ"ЄРА У ПОСТУПІ
·Василь Кожелянко кидає виклик історії

АРТ-ПОСТУП
·Ювілейний Bach-Fest"2000 у Сумах

СПОРТ-ПОСТУП
·В очікуванні фінішного спурту
·Армія Венгера замерзла у Донецьку
·Альбіна Дерюгіна: "Подальша доля української гімнастики вирішиться 11 листопада"

ПОСТ-FACTUM
·КАЛЕНДАР
·Довкола музики
·ГОРОСКОП