Іронія нового уряду Югославії
РЕВАНШ
Андрій САЙЧУК
Новообраний парламент (Скупщина) Югославії затвердив новий склад федерального уряду, більшість у якому матимуть прибічники президента Воїслава Коштуніци. Утім, це радше кількісна, ніж якісна більшість. Оскільки крісло прем’єр-міністра дісталося вчорашньому прихильникові режиму Мілошевича Зоранові Жижичу (на світлині). Ключовий портфель шефа міністерства фінансів отримав ще один представник Соціалістичної народної партії Чорногорії (СНП) Драгіш Песич. Віце-прем’єром уряду став представник Демократичної опозиції Сербії, який підтримує Коштуніцу, Мирослав Лабус.
Зоран Жижич пообіцяв покласти край політичній ізоляції Югославії і здійснити низку необхідних важливих економічних реформ. Серед пріоритетів у внутрішньополітичному курсі новий прем’єр назвав покращення стосунків між Сербією та Чорногорією, а також ситуацію в Косові. При цьому він ясно дав зрозуміти, що уряд не стане співпрацювати з ООН у питанні щодо видачі екс-президента Слободана Мілошевича, якого звинувачують у воєнних злочинах.
Критичні випади Жижича у бік світового співтовариства за 10 років санкцій проти Югославії та військову операцію НАТО в Косові стали великим розчаруванням для тих, хто сподівався на радикальне потепління політичного клімату у Федерації після повалення режиму Мілошевича.
Найбільшою інтригою нового уряду, та й всього сербського парламенту, стала фактична перемога представників Чорногорії, а саме соціал-народників із СНП. Серед них є чимало прихильників Мілошевича, таких, наприклад, як Жижич. Але найцікавіше, що сама Чорногорія фактично відмовилася визнавати легітимність Скупщини, де 50 місць з 178 отримали через сфальсифіковані вибори лояльні СНПівці, яких на батьківщині відверто вважають п’ятою колоною.
Це підтвердив учора радник президента Чорногорії Міло Джукановича з питань конституційного права Міодраг Вукович. Він заявив, що рішення федерального парламенту “не матимуть юридичної сили на території Чорногорії”. На думку радника президента, Югославія є тимчасовою державою, яка потрібна лише для вирішення певних завдань для Сербії і Чорногорії.
Відверта позиція Вуковича вкотре засвідчила про непохитність намірів Джукановича не йти на жодні компроміси із центральною владою Федерації. Тому будь-які намагання, тепер уже “демократичного” Белграда Коштуніци, бодай якось окреслити статус республіки у Федерації, раз по раз переносяться лідерами Чорногорії на липень наступного року. На цей час заплановано провести референдум, який вирішить питання стосунків Подгоріци із Белградом. Та радше за все результатами голосування стане проголошення повної незалежності республіки від Сербії.
|
|
