Папа скликав "усесвітній парламент"
ЮВІЛЕЙ
Адам СИНИЦЬКИЙ
Близько 12 тисяч політиків із 92 країн світу прибули на уїк-енд на запрошення Папи Івана Павла ІІ до Апостольської столиці, щоб взяти участь в урочистостях із нагоди дводенного Ювілею Урядовців та Парламентаріїв. Українська делегація в Римі була серед найменш чисельних.
Якщо наших сусідів (і співвітчизників нинішнього Папи) приїхало до Рима понад сто осіб, то українська Верховна Рада спромоглася лише на більш, ніж скромну делегацію з одного депутата, перекладача та помічника-консультанта. Не буде перебільшенням сказати, що навіть мусульманські країни виявили значніше зацікавлення подією, аніж Україна, де мешкає кілька мільйонів католиків.
Представляв нашу країну у “всесвітньому парламенті” (так відразу “охрестили” урочисті збори журналісти) кандидат у президенти на минулих виборах Микола Габер. Учора він ще перебував у Ватикані.
Усупереч песимістичним візіям, “всесвітньому парламенту” вдалося ухвалити три резолюції згідно із побажаннями Святішого Отця. Хоча на Ювілей були запрошені представники політичної еліти різних країн, у тому числі нехристиянських, делегатам вдалося дійти згоди навколо питань про необхідність касації боргів найбіднішим державам третього світу, релігійної свободи та гуманізування процесів глобалізації. Проте, що стосується ще одної резолюції, на прийнятті якої щоразу наполягав Папа – скасування смертної кари – тут думки політиків розійшлися.
Наскрізною темою проповідей Понтифіка протягом цих двох днів був перегляд світових проблем із позицій Церковної доктрини суспільства. Адже світ перетворився на “скандал”, у якому прірва між країнами, які рік від року стають багатшими, та тими, що надалі все більше зубожіють, неухильно поглиблюється. Він також нагадав, що кінцевою метою лібералізму має стати не “дикий ринок”, а його підпорядкування засадам справедливості і солідарності.
Іван Павло ІІ сказав декілька слів і про високий ідеал політика, яким для нинішніх урядовців має слугувати їхній віднедавна канонізований “офіційний” патрон св. Томас Мор, для якого “не важили багатства і влада; він ніколи не погоджувався на компроміс із вимогами власного сумління і склав найвищою офірою власне життя”. Подібно до нього “політиків повинна корпорувати велика компетенція поруч із безкорисністю та неупередженістю. Як відомо, Томас Мор, нещасливий радник Генріха VІІІ, був страчений за відмову визнати суверенні права короля і парламенту у справах церковних.
На завершення урочистостей Папа підкреслив неприпустимість використання політики для “гри інтересів чи, ще гірше, для демагогії або виборчих кампаній.”
|
|
